Фото: t.me/Ukrenergo
Згорілий трансформатор після атаки РФ
Імовірність нового масованого удару зростає
Росія накопичує ракети й готується бити по українській енергетиці. Ціллю можуть стати трансформатори на українських АЕС, вважають у Центрі протидії дезінформації.
Щоночі росіяни атакують Україну ударними дронами. Скажімо, у понеділок, 28 жовтня, Сили оборони нарахували близько сотні ворожих безпілотників, більшість з яких вдалося збити. Але без наслідків не минулося: Укренерго запроваджувало графіки аварійних знеструмлень. Кілька годин без світла були понад 20 тисяч споживачів.
Один шахед пролетів критично близько до ядерного блока Хмельницької АЕС, повідомили в Енергоатомі. У компанії зазначили, що з початком опалювального сезону росіяни посилюють енергетичний терор і створюють значні ризики для роботи українських атомних станцій.
«Ворог свідомо порушує принципи ядерної та радіаційної безпеки АЕС, вдаючись до відвертого тероризму. Це необхідно зупинити якнайшвидше, адже наслідки може відчути весь континент», — заявив керівник Енергоатому Петро Котін.
Фото: news.pn
керівник Енергоатому Петро Котін
Убезпечити українські АЕС від російських атак можуть моніторингові місії Міжнародного агентства з ядерної енергетики (МАГАТЕ). Фахівці вже приїхали до України й відвідали ключові підстанції, від яких залежить стабільна робота АЕС. Утім подробиць про формат роботи місій обмаль. Невідомо, чи перебуватимуть вони на таких об’єктах постійно.
Достеменно відомо, що міжнародна місія поширюється на сім підстанцій, які забезпечують видавання електроенергії з АЕС. Графік роботи фахівці вже погодили, повідомили в Енергоатомі. У компанії вважають, що МАГАТЕ зуміє забезпечити «політичний захист» цих підстанцій.
Роботу місії готова профінансувати Європейська комісія — мають намір виділити три мільйони євро.
Доступ і присутність експертів МАГАТЕ може мати зворотний ефект і нівелювати спроби України захистити системи розподілу й видачі потужності біля АЕС, упевнений експерт з питань атомної енергетики Георгій Балакан, оскільки в агентстві працюють росіяни, зокрема і на керівних посадах.
Росія є чинним членом МАГАТЕ, а її представник Михайло Чудаков обіймає посаду заступника керівника організації та відповідає за департамент ядерної енергії.
Фото: politcom.org.ua
Михайло Чудаков
Георгій Балакан наголосив, що «заходи пасивного захисту є не тільки специфічним досвідом» — позитивна практика їх використання дуже цікавить РФ і як ефективний засіб протидії їхнім атакам, і для захисту енергосистеми у РФ. «Така відкритість і прозорість без відповідних заходів і протоколів безпеки, аби унеможливити витік чутливої і критично важливої для безпеки інформації, навіть через представників МАГАТЕ, є вкрай нерозумною і небезпечною для нашого виживання наступної зими, — зазначив експерт. — Неможливо ділитись інформацією з тими, хто не має спеціального допуску і зобов’язань зі збереження службової інформації України, яку ворог буде намагатись отримати через джерела МАГАТЕ, де в керівних органах працюють громадяни РФ».
Росія уже била наприкінці серпня по підстанціях довкола АЕС, аби спровокувати тотальний блекаут в Україні. Цього не сталося, однак через обстріли аварійно вимкнули чотири блоки АЕС.
Фото: acebook/Volodymyr Kudrytskyi
Ремонт повітряної лінії через Дніпро після обстрілу, 23 лютий 2024
Імпорт не убезпечує від знеструмлень
Україна отримала 400 МВт додаткової потужності для закупівель світла у країнах ЄС. Рішення ухвалила Європейська мережа системних операторів передачі електроенергії. Тому вже з 1 грудня загальний ліміт імпорту сягне 2100 МВт. Утім цей обсяг спільний для України й Молдови, адже енергомережі двох держав тісно поєднані.
В Укренерго повідомили ще одну важливу новину: уже з березня наступного року ліміти імпорту можна буде змінювати щомісяця.
Додаткові 400 МВт імпорту приблизно дорівнюють генерації двох блоків теплової станції. Тобто це значна допомога для енергосистеми України, яку очікує ще одна складна воєнна зима.
«Додаткові 400 МВт і ще обсяги аварійної допомоги — це трохи більше від половини однієї черги відключень. Далі висновки може зробити кожен. Так, збільшення ліміту зменшить обсяг можливих обмежень електропостачання. Але уникнути їх взагалі точно не дозволить — за умови, коли впродовж кількох днів температура буде нижчою за -10°С. Тоді обмеження гарантовані», — пояснив член наглядової ради Укренерго Юрій Бойко.
Фото: Укрінформ
Укренерго Юрій Бойко
Збільшення лімітів імпорту в уряді очікували ще в серпні, однак процес затягнувся. Також влітку в Кабміні говорили про більші цифри — додаткові 500 МВт потужності.
З грудня Україна зможе залучати і на 250 МВт більше аварійної допомоги. Нею держава користується в найкритичніші моменти, коли звичайний імпорт електроенергії вже не допомагає, а дефіцит у мережі зростає.
«Проблем зі збільшенням ліміту в України не було, це питання до європейської сторони. Там величезна енергосистема, і вона передусім ставить завдання надійного стабільного постачання для себе. І вже потім — для нас. Збільшення лімітів не на пальцях робиться: проводили моделювання, вони тривали ще з червня. Зміна лімітів триває поступово — фактично з нуля від початку повномасштабного вторгнення», — розповів заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.
Однак немає гарантії, що з грудня Україна зможе користуватися новим обсягом закупівель на повну, якщо виникне така потреба. Бо впродовж цього року держава ще жодного разу не вибирала весь ліміт імпорту, навіть у період значного дефіциту і тривалих знеструмлень. Скажімо, у червні-липні Україна користувалася імпортом заледве на 65 %, порахували аналітики DiXi Group.
Тобто абсурдна ситуація: у країні дефіцит електроенергії, діють графіки відключення, а закупівлі з-за кордону повноцінно не працюють. І тоді держава мусила просити в сусідів про аварійну допомогу.
Фото: facebook/Volodymyr Kudrytskyi
Роботи з відновлення міждержавної лінії електропередачі між Україною та Польщею.
Причина криється в ситуації на ринку електроенергії, а ще в системі українських прайскепів (граничній вартості електроенергії). Часто ціна світла у ЄС була значно вищою, ніж на торгах в Україні, тому імпортувати струм ставало надто збитковою справою.
Велика ревізія ринків
У Верховній Раді взялися створювати Тимчасову слідчу комісію щодо тарифів та боргів у енергетиці. Профільний комітет одноголосно підтримав цю ідею, далі — голосування в залі.
Депутати хочуть з’ясувати, чи обґрунтована вартість електроенергії 4.32 грн за КВт для населення. А ще перевірити аргументованість тарифу на транспортування, доставку та зберігання газу.
Комісія повинна відповісти на запитання, чому виникають мільярдні борги в комунальних підприємств, що постачають тепло й воду.
«Не впевнений, чи механізм ТСК вирішить проблему, але більше уваги до неї точно треба», — зазначив голова Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Фото: Укрінформ
голова Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк
В уряді вже неодноразово повідомляли: тарифів на світло для населення не змінюватимуть. Хоча й визнають, що ринкова ціна на електроенергію сягає майже 7.5 грн за КВт.
Різницю в тарифах для населення коштом доходів покривають державні компанії «Енергоатом» й «Укргідроенерго». Так працює урядовий механізм ПСО (покладання спеціальних обов’язків), чинний до 30 квітня 2025 року.
«Стоїть задача від наших міжнародних партнерів перед Україною вирівняти тарифи для населення з ринковим рівнем. А він тепер уже більший за 9 грн. Але я очікую підвищення до рівня 7 грн. Бо такі цифри ринкової вартості уряд озвучував ще навесні. Це ціна електроенергії без доставки. Підвищення буде в кілька етапів, перший я очікую з червня наступного року», — спрогнозував голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
У середині жовтня Україна підписала оновлений меморандум про співпрацю з МВФ. Документ не передбачає підвищення тарифів на комунальні послуги, повідомили в Міністерстві фінансів. Водночас зауважили: в угоді лише згадують декілька потенційних варіантів реформування енергетики, аби зменшити борги.