Чи повинен командир розглядати рапорт від військового у СЗЧ

Військовослужбовці та ведення обліку. Фото: колаж Новини.LIVE

Самовільне залишення військової частини фактично блокує процедуру демобілізації. Під час розгляду адміністративної справи № 120/8457/26 Вінницький окружний адміністративний суд встановив, що військове командування абсолютно законно ігнорує рапорти від таких втікачів. Приводом для судового розгляду став позов військовослужбовця, який звинуватив свою колишню військову частину у протиправній бездіяльності та вимагав зобов’язати її розглянути звернення.

Про це пише Новини.LIVE з посиланням на судовий вирок, який опублікували на Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

Реклама

Рапорт через “Армія+” та кримінальна справа

Згідно з матеріалами справи, документ на звільнення позивач надіслав 29 квітня 2026 року через систему електронного документообігу. Чоловік спирався на наказ Міноборони №531 від 6 серпня 2024 року, який легалізує подачу документів через портал “Армія+”. 

Не дочекавшись реакції командування, представниця військового надіслала адвокатський запит, який розкрив несподівані деталі. Відповідь частини підтвердила, що ще 2 травня 2023 року за фактом СЗЧ правоохоронці відкрили кримінальне провадження №62023170030000547 з внесенням даних до ЄРДР. Рівно за місяць, 2 червня 2023 року, командир видав наказ №157 про виключення фігуранта зі списків особового складу. Відповідно, усі папери для персонального обліку тоді ж направили до іншого компетентного органу.

Судове рішення та правила субординації

Головним аргументом для відмови у позові стали вимоги до службової субординації. Згідно з пунктом 233 Положення про проходження служби (указ Президента №1153/2008 від 10 грудня 2008 року), рапорти подаються виключно “по команді”.

Читайте також:

Також суд зважив на пункт 117 Дисциплінарного статуту ЗСУ, який зобов’язує вирішувати порушені питання або письмово відмовляти бійцям.

Оскільки наказ №157 ніхто не скасовував, на момент подачі рапорту позивач уже не був діючим підлеглим цього командира. Керуючись статтями 9 та 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) щодо обов’язку доказування, суд визнав правомірність дій відповідачів та повністю відмовив у задоволенні позову.

Сплачений судовий збір військовому не повернуть. Відповідно до статей 255 та 295 КАСУ, на оскарження цього рішення в апеляційному порядку виділено 30 днів.

Новини.LIVE, писали пояснення юристів чому швидка сплата половини штрафу від ТЦК через смартфон має підводні камені. Така сплата не зупиняє 10-денний строк для судового оскарження рішення, тому через плутанину з правилами вручення поштових повісток і процесуальними дедлайнами можна втратити шанс довести свою правоту.

Електронні військові документи в застосунках “Резерв+”, “Армія+” та “Дія” повністю прирівняні до паперових за законом, а не лише на словах розробників. Будь-яка відмова посадовців приймати чи опрацьовувати цифровий документ замість паперового є прямим порушенням.

Якщо в “Резерв+” з’явилися одразу два штрафи від військкомату і один із них не активний для оплати, хвилюватися не слід. Штраф із кнопкою сплати краще закрити одразу, а щодо другого, то краще дочекатися винесення постанови. 

Останні новини
Ще новини