Президент США Дональд Трамп. Фото: REUTERS/Evan Vucci
До 19 жовтня адміністрація президента США має визначитися з майбутнім понад 100 тисяч українців, які знайшли прихисток від війни на американській території. Білий дім стоїть перед вибором: офіційно подовжити тимчасовий статус захисту, остаточно його скасувати або ж просто проігнорувати встановлений дедлайн. Останній варіант активно обговорюють у політичних колах як найбільш компромісний. Якщо статус закінчиться без формального рішення про його скасування, міграційне законодавство гарантує автоматичне шестимісячне відтермінування.
Про це йдеться у статті Politico, передає Новини.LIVE.
Реклама
Політичні ризики та позиція Білого дому
Як розповів на умовах анонімності один із помічників у Конгресі, затягування з рішенням допоможе адміністрації перед виборами. З одного боку, це заспокоїть прихильників жорсткої антиіммігрантської лінії, з іншого — дозволить уникнути піар-катастрофи через примусове видворення біженців.
“Значна політична реакція, яка виникне з боку адміністрації, що намагається депортувати українців, є тут одним з головних факторів. Неправильно тримати їх у невизначеному стані, як Сальвадор, але це може бути ймовірним шляхом для адміністрації”, — зазначив помічник конгресмена.
Інше джерело, знайоме з процесом формування української політики, стверджує, що ставлення до мігрантів багато в чому диктується загальним погіршенням у двосторонніх відносинах. За словами співрозмовника, зараз немає стимулів ухвалювати позитивні рішення для українців, адже все підпорядковано ширшому контексту, де “принципово нічого не змінилося з Трампом”.
Читайте також:
Це підтверджується і нещодавніми публічними випадами, адже ще в понеділок, 5 жовтня, Дональд Трамп звинуватив Україну у рекордно високих цінах на енергоносії. Водночас у 2025 році адміністрація вже відмовилася від ідеї скасувати окрему програму для українських біженців через двопартійну критику, обмежившись зупинкою прийому нових заявок від американських спонсорів.
Чи є підтримка українців серед інших сенаторів
Та всередині політичної системи США точаться гострі дискусії щодо доцільності збереження захисту. Прихильники радикального підходу наполягають на повному згортанні програм TPS. Зокрема, сенатор-республіканець від Індіани Джим Бенкс в інтерв’ю Fox News заявив, що такий захист часто стає безстроковим, відбираючи робочі місця у громадян, і що “процес TPS” ставить “Америку на останнє місце”.
Натомість збереження статусу підтримує чимало демократів та частина республіканців, включно з головою фракції свободи Палати представників Байроном Дональдсом, який публічно висловив незгоду з Трампом у цьому питанні.
Група сенаторів 22 вересня звернулася з офіційним листом до міністра внутрішньої безпеки Марквейна Малліна та державного секретаря Марко Рубіо. Демократка Джин Шахін разом із республіканками Лізою Мурковскі та Сьюзен Коллінз наголосили, що українці стали критично важливою робочою силою. Вони попередили, що скасування захисту ризикує порушити роботу цих галузей, збільшити витрати для американських споживачів, змусивши тисячі досвідчених працівників залишити свої робочі місця”. Водночас сенаторка Шахін визнала, що “виходячи з поточної політики, важко уявити, як це станеться”.
Подвійні стандарти та мовчання Києва
Дії американської влади щодо мігрантів з інших країн демонструють відсутність єдиного підходу. У травні адміністрація подовжила тимчасовий статус для ліванців через конфлікт Ізраїлю з угрупованням “Хезболла”. Водночас Білий дім проігнорував аналогічні потреби громадян Гаїті та повністю скасував захист для мігрантів з Камеруну, М’янми, Ємену, Південного Судану та Сомалі.
Голова Центру імміграційних досліджень Марк Крікорян сумнівається, що Білому дому вдасться безболісно залишити українців у правовому вакуумі.
“Я не впевнений, що їм це зійде з рук. Люди будуть говорити про це, і можна очікувати, що вони уважно стежитимуть за оголошеннями з України”, — підкреслив аналітик.
Politico зауважує, що поки у Вашингтоні тривають суперечки, офіційний Київ та Посольство України в США утримуються від коментарів щодо майбутнього своїх громадян, а американські правозахисні організації традиційно фокусуються на забезпеченні України оборонним обладнанням.
Новини.LIVE повідомляли, що Дональд Трамп тягнутиме ще й до фінального дедлайну 18 жовтня, перш ніж вирішити, чи вводити штрафні тарифи проти Пекіна та Нью-Делі за імпорт енергоносіїв із РФ. Президент США ретельно прораховує всі наслідки застосування ініціативи Ліндсі Грема, яка зачіпає ключових покупців російської сировини.
Тим часом лідери обох партій у Сенаті тиснуть на Білий дім із вимогою без зволікань запустити цей пакет жорстких обмежень. Американські законодавці закликають паралізувати логістику “тіньового флоту”, заблокувати міжнародні платіжні схеми Кремля, а також перекрити Москві доступ до критичної мікроелектроніки та космічних супутникових технологій.