Судно в порту. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Російські атаки на цивільне судноплавство в Чорному морі створюють нові ризики для міжнародних перевезень. Під загрозою опиняються не лише українські порти, а й маршрути поблизу інших держав. Водночас російський флот не поспішає повертатися до Криму, а використання підводних човнів помітно скоротилося.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Удари по суднах
Можливі російські атаки на цивільні судна біля берегів третіх країн, зокрема поблизу берегів Болгарії можуть мати серйозні наслідки для міжнародного судноплавства. Йдеться про безпеку територіальних вод країн НАТО, а не лише українських морських маршрутів. Водночас у ВМС наразі не можуть офіційно підтвердити інформацію про ці удари.
“Це вже була остання червона лінія для росіян. Я не знаю, що вони ще мають зробити, щоб привернути до себе увагу третіх країн. Мабуть, уже залишилися недоторканими лише самі порти цих країн”, — сказав Дмитро Плетенчук.
За його словами, керівництво інших держав уже зверталося до НАТО через подібні інциденти. Ситуація змушує судновласників і капітанів знову оцінювати ризики роботи в Чорному морі. Подальший розвиток подій залежатиме, зокрема, від міжнародної реакції.
Читайте також:
Наслідки атак на судна
Попри постійні російські удари по портах та цивільних суднах, Україна продовжує морські перевезення. За словами речника ВМС, українським морським коридором за майже три роки скористалися понад 8 тисяч суден. Загальний обсяг перевезених вантажів перевищив 150 мільйонів тонн.
“Незважаючи на всі атаки, які відбувалися, ми продовжували працювати. Наша ініціатива із зерновим коридором протрималася фактично три роки. Це більше 150 мільйонів тонн вантажів, більше 8 тисяч суден”, — розповів Дмитро Плетенчук.
Водночас атаки на цивільні судна суттєво погіршують безпеку морських перевезень та ускладнюють роботу портів. Речник наголосив, що удари по торговельному флоту є окремим злочином. На його думку, Росії доведеться відповідати за завдані збитки, зокрема перед іноземними судновласниками, які вимагатимуть компенсацій.
Ситуація з Керченським мостом
Керченський міст, який Росія побудувала для сполучення з окупованим Кримом, уже не виконує повною мірою своїх початкових логістичних завдань. Російські війська продовжують перевозити вантажі сухопутним маршрутом через окуповані території, хоча він регулярно зазнає ударів.
“Сказати, що цей об’єкт зараз виконує велику логістичну функцію саме в масштабах, для яких він проєктувався, я не можу”, — зазначив Дмитро Плетенчук.
За словами речника, використання сухопутного маршруту свідчить про обмежені можливості мосту для великих вантажних і залізничних перевезень. Водночас росіяни продовжують посилено охороняти споруду. Вони намагаються контролювати підходи до неї з води, повітря та суходолу, враховуючи попередні українські удари.
Повернення флоту до Криму
Російські військові кораблі наразі не планують повертатися з Новоросійська до окупованого Севастополя. Для Чорноморського флоту РФ кримська база залишається небезпечнішою через її близькість до українських сил.
“Дуже цього чекаємо. Будемо зустрічати із салютом. Але салют буде специфічний, не всім сподобається, не всі його встигнуть побачити”, — сказав Дмитро Плетенчук.
Він додав, що російське командування усвідомлює ризики такого перебазування. Саме тому наразі немає ознак підготовки до повернення кораблів у Севастополь. Новоросійськ залишається основним місцем їхнього базування.
Чому не виходять підводні човни
Росія тривалий час майже не використовує свої підводні човни в Чорному морі. Однією з можливих причин є технічний стан цих суден. За словами речника, вони понад чотири роки експлуатувалися без належного обслуговування, що могло вплинути на їхню боєздатність.
“Я не можу сказати, що зникла актуальність їхнього застосування, тому що основна перевага підводних човнів — це прихованість. Це те, що їм зараз потрібно, але водночас виходів не спостерігається”, — пояснив Дмитро Плетенчук.
Для порівняння він навів приклад двох російських підводних човнів класу “Варшавянка”, які на початку повномасштабного вторгнення перебували за межами Чорного моря. Після завершення місії в Середземномор’ї їх відправили на технічне обслуговування до Санкт-Петербурга.
Натомість підводні човни, які залишалися в Чорному морі, використовувалися протягом тривалого часу в досить напруженому режимі. Це могло призвести до зношування техніки та необхідності ремонту. Однак остаточної причини їхньої пасивності у ВМС поки не називають.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує розвивати військово-морський флот і спускає на воду кораблі для пошуку та знешкодження мін. Для Чорного моря це має особливе значення під час війни проти України. Водночас Одещина залишається одним із напрямків регулярних російських повітряних атак.
Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.