Мобілізаційні заходи. Фото ілюстративне: скриншот з відео
Чоловіка мобілізували попри чинне бронювання, а вже наступного ранку зарахували до особового складу військової частини. Після звернення до суду накази про призов і зарахування скасували, а військову частину зобов’язали виключити його зі списків. Апеляційний суд підтвердив, що незаконну мобілізацію можна оскаржити навіть після початку служби.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Судово-юридичну газету.
Реклама
Анулювання бронювання
Історія сталася у лютому 2025 року. Чоловік офіційно працював на підприємстві, яке мало право бронювати своїх працівників. Він отримав відстрочку від мобілізації на 12 місяців — із 26 серпня 2024 року до 26 серпня 2025 року. Наявність бронювання підтверджували посвідчення, видане територіальним центром комплектування, та електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+.
10 лютого 2025 року керівництво підприємства видало наказ про виклик працівника до ТЦК та СП на 17 лютого. Чоловік прибув у призначений день, однак замість звичайного проходження передбачених процедур зіткнувся з мобілізацією.
Попри чинну відстрочку, посадові особи ТЦК внесли до реєстру “Оберіг” інформацію про анулювання його бронювання. Того самого дня чоловіка призвали на військову службу. Вже наступного ранку командир військової частини видав наказ про зарахування громадянина до особового складу. Його також поставили на всі види забезпечення.
Читайте також:
Чому чоловік звернувся до суду
Вважаючи мобілізацію незаконною, чоловік подав позов до Вінницького окружного адміністративного суду. Суд першої інстанції став на його бік і повністю задовольнив позовні вимоги. Зокрема, визнав протиправним та скасував наказ ТЦК про призов у частині, що стосувалася позивача.
Також суд скасував наказ командира військової частини про зарахування чоловіка до особового складу та зобов’язав військову частину виключити його зі списків. Однак військова частина не погодилася з таким рішенням і подала апеляційну скаргу.
Незворотність призову
Під час апеляційного розгляду представники військової частини заявили, що призов уже відбувся, а наказ ТЦК вичерпав свою дію після виконання. Тому, на їхню думку, скасувати його через суд уже неможливо. Крім того, військові юристи посилалися на Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”. У ньому передбачений перелік підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану, але незаконна мобілізація окремо серед них не зазначена.
Відповідно, військова частина вважала, що суд не мав права зобов’язувати її виключати чоловіка зі списків особового складу.
Що вирішив апеляційний суд
12 листопада 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд розглянув справу № 120/3489/25 та залишив рішення першої інстанції без змін. Апеляційну скаргу військової частини не задовольнили.
Суд звернув увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” заброньовані працівники за визначених законом умов не підлягають призову під час мобілізації.
Також суд врахував положення Порядку № 650, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 року. Цей документ визначає підстави для анулювання бронювання. У цій справі підприємство не подавало документів щодо анулювання відстрочки працівника. Також відповідачі не надали доказів ухвалення належного рішення про припинення бронювання.
Тому на момент призову 17 лютого 2025 року відстрочка чоловіка залишалася чинною. Окремо апеляційний суд наголосив, що посадові особи ТЦК не мали повноважень самостійно анулювати бронювання шляхом внесення відповідних змін до реєстру “Оберіг”. Такі дії вийшли за межі їхніх законних повноважень.
Аргументи суду
Ще одним важливим моментом стало питання відповідальності державних органів за власні незаконні рішення. Суд послався на принцип належного урядування (Good Governance) та практику Верховного Суду. Зокрема, йдеться про постанову Касаційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі № 640/22934/20. Цей принцип передбачає, що державні органи не можуть отримувати вигоду від власних протиправних дій або перекладати їхні наслідки на громадян. Людина не повинна втрачати свої права через помилки чи незаконні рішення посадовців.
Апеляційний суд також відхилив твердження про те, що виконаний наказ про призов уже не можна оскаржити. Навіть після його виконання документ, який порушує права людини, залишається предметом судового контролю.
Водночас суд погодився, що законодавство не передбачає окремої підстави для звільнення з військової служби під назвою “незаконна мобілізація”. Однак у цій справі проходження служби стало безпосереднім наслідком незаконного наказу про призов. Тому для відновлення порушених прав суд визнав належним способом захисту скасування наказів та виключення чоловіка зі списків особового складу військової частини.
Чи можна оскаржити рішення
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 12 листопада 2026 року — у день її ухвалення. Суд відніс справу до категорії справ незначної складності та зазначив, що постанова не підлягає касаційному оскарженню. Водночас Кодекс адміністративного судочинства передбачає окремі винятки з цього правила. Рішення є обов’язковим до виконання. Водночас набрання ним законної сили не означає, що воно автоматично підлягає негайному виконанню.
Як повідомляли Новини.LIVE, на Львівщині судили двох чоловіків, які у місті Моршин погрожували працівникам ТЦК, а також пошкодили та обстріляли їх автомобілі. За скоєне суд призначив покарання, але дещо змінив його.
Також Новини.LIVE писали, що жителя Волинської області засудили за перешкоджання роботі військовослужбовців в умовах воєнного стану. У Viber-групі чоловік поширював інформацію, знаючи яку військовозобов’язані могли уникати зустрічей із представниками ТЦК та СП.