Уявіть, що десятки дронів здіймаються в повітря й починають діяти так, наче вони є частиною єдиного механізму. БпЛА уникають радіоелектронних перешкод, діляться інформацією та виконують завдання навіть без зв’язку з оператором. Як їм це вдається та якою буде війна майбутнього розбираємось далі.
Що таке рій дронів і як він працює?
Рій дронів — це не просто велика кількість безпілотників у повітрі. Ключова його ознака — децентралізована взаємодія між апаратами. Кожен дрон у рої діє на основі єдиного алгоритму, що дозволяє йому орієнтуватися в просторі, обмінюватися даними з «сусідами» та ухвалювати рішення в реальному часі. Завдяки цьому рій здатен діяти як єдиний «організм», навіть якщо окремі апарати будуть знищені чи втратять зв’язок.
Принцип роботи рою наслідує поведінку природних систем — зграї птахів чи рою бджіл, де узгодженість виникає не завдяки центральному керуванню, а завдяки локальним правилам взаємодії.
У складі рою можуть бути дрони різного призначення, зокрема розвідувальні, ударні, ретранслятори, дрони РЕБ.
Ключову роль у роботі рою відіграють алгоритми штучного інтелекту. Вони відповідають за розподіл завдань між апаратами, уникнення зіткнень, оптимізацію маршруту та адаптацію до змін обстановки.
Розробка роїв дронів в Україні
Україна активно працює над створенням технологій ройового управління безпілотниками і розглядає це як один із ключових напрямів розвитку війни. Про це ще в лютому 2025 року заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і анонсував застосування «роїв дронів».
Одним із прикладів у цій сфері є стартап Swarmer, який створює систему Styx. Вона здатна об’єднати у рій десятки дронів, як літальних, так і наземних. У перспективі система зможе керувати сотнею апаратів одночасно. Представники компанії зазначають, що Styx призначена для розвідки, ударних операцій та роботи в умовах радіоелектронної боротьби.
Також у розробці ройових систем беруть участь й інші українські виробники. Восени 2024 року кластер Brave1 спільно з Міноборони, Мінцифрою, Генштабом і Нацгвардією провели демонстраційні випробування нових українських розробок – роїв дронів та керованих боєприпасів. Участь у них взяли 17 команд виробників, 7 із них представили свої напрацювання технології рою дронів.
Можна сказати, що елементи штучного інтелекту вже впроваджені у бойові БпЛА. Із весни 2024 року на фронт надходять FPV-дрони з системою машинного зору, що допомагає обходити російські системи РЕБ та збільшує точність ураження технчіки та живої сили супротивника.
Прикладом розробки, що використовує технологію машинного зору, є система донаведення дронів на ціль VGI-9. Оператор дрона після візуального виявлення цілі може здійснити її захоплення в приціл системи донаведення та дати команду на ураження — дрон продовжить рух до цілі без подальшого втручання оператора, залишаючи системи РЕБ неефективними.
Також, модуль донаведення VGI-9 дозволяє операторам дронів долати зони активної дії РЕБ, переводячи дрон у так званий режим “круїз-контроль”, коли він після відповідної команди продовжує політ на заданій висоті, зі швидкістю та у визначеному напрямку, заданому оператором.
Системи донаведення є альтернативою оптоволоконній технології, яка застосовувалася для управління дронами з метою подолання зон дії РЕБ.
Як працює система донаведення VGI-9 — дивіться у відео від виробника:
Якими є виклики та недоліки застосування роїв дронів?
Сучасне поле бою супроводжується активним застосуванням засобів радіоелектронної боротьби. Канали зв’язку, супутникова навігація та інші елементи зовнішнього управління легко пригнічуються. Обстановка на полі бою змінюється стрімко й непередбачувано.
Серед основних викликів, пов’язаних із використанням роїв дронів, варто відзначити обмежені сценарії їх застосування. Поки що вони розглядаються переважно для масованих атак на розподілені цілі або прориву протиповітряної оборони, тоді як інші варіанти використання ще не мають достатньої розробки.
Додатковою проблемою є нестабільність роботи алгоритмів у складному бойовому середовищі: хаотичні умови бою або взаємодія з непередбачуваними факторами можуть призводити до збоїв у поведінці автономних систем.
Ще однією суттєвою перешкодою є високі вимоги до штучного інтелекту, який має не лише розпізнавати та класифікувати цілі за принципом «свій–чужий», а й визначати пріоритети для атаки.
Використання тактики роїв дронів росією
У лютому 2025 року поблизу Сум уперше були зафіксовані нові російські БпЛА з елементами штучного інтелекту, які в травні спостерігалися вже в групах від двох до шести апаратів.
У травні було зафіксовано удар семи таких дронів по селу Великий Бурлук на Харківщині — один із перших випадків застосування ройового підходу з реальним ураженням цілей.
Паралельно російська компанія Veter працює над створенням рою FPV-дронів, які контролюватимуться з однієї станції, але літатимуть автономно запрограмованими місіями.
Таким чином, Росія перебуває на етапі випробувань і обмеженого використання ройових систем. Попри поодинокі успіхи, повноцінного розгортання технології на полі бою поки не відбулося.
Чого очікувати від роїв дронів у майбутньому?
Рої дронів із концепції наукової фантастики поступово перетворюються на реальний інструмент сучасної війни. Україна вже робить свої кроки у цьому напрямку — від впровадження елементів штучного інтелекту у бойові БпЛА до масштабних операцій, що демонструють можливості масового застосування безпілотників.
Чи стануть рої дронів звичним елементом на полі бою найближчим часом? Це залежить від темпів технічного прогресу, здатності військових інтегрувати нові тактики та подолати виклики, пов’язані з електронною боротьбою й логістикою. Однак вже зараз зрозуміло: той, хто першим навчиться ефективно керувати роями, отримає відчутну перевагу у війні майбутнього.