Колишньому заступнику Голови Вищого господарського суду України повідомлено про нову підозру у незаконному збагаченні на суму понад 97 мільйонів гривень. Це стало результатом спільної роботи Державного бюро розслідувань (ДБР) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), а також зусиль Офісу Генерального прокурора, інформує Завтра.UA.
Від судді до адвоката: мережа “судових рішень за хабарі”
Повідомлення про нову підозру є логічним продовженням розслідування, що розпочалося у грудні 2024 року, коли працівники ДБР затримали фігуранта та повідомили йому про підозру в участі у злочинній організації та отриманні хабаря. Тоді було викрито, що колишній суддя, який на той час вже працював адвокатом, був частиною масштабної злочинної організації. До неї входили судді, адвокати, арбітражні керуючі, працівники судів та інші особи, які, по суті, побудували цілий “бізнес” на торгівлі судовими рішеннями, переважно у господарських спорах.
Організатором цієї цинічної схеми виявився колишній голова Вищого господарського суду України, який, за даними слідства, незаконно втручався у розподіл справ, передаючи їх виключно “своїм” суддям, готовим виконувати “побажання” замовників за відповідну винагороду. Цей прецедент яскраво демонструє глибину системної корупції, що роз’їдає основи правосуддя.
Мільйонні активи з невідомих джерел: деталі незаконного збагачення
ДБР передало зібрані матеріали до НАЗК для проведення моніторингу способу життя колишнього заступника Голови Вищого господарського суду України. Результати моніторингу шокують: НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення на суму понад 97 мільйонів гривень. Ці кошти фігурант та його довірені особи не могли отримати з легальних джерел доходу.
Список незаконно набутих активів вражає:
- 6 квартир
- 5 гаражів
- По одному нежитловому приміщенню в елітних житлових комплексах “Новопечерські Липки” та “Tetris Hall”
- 3 автомобілі
- 13 земельних ділянок
- Корпоративні права у 2 юридичних особах
- 60 тисяч доларів США на банківських рахунках
Слідство встановило, що фігурант використовував складну схему легалізації злочинних доходів. Це включало фіктивну підприємницьку діяльність близьких осіб та декларування штучних, непідтверджених доходів, нібито за надання освітніх послуг або послуг психолога. Надалі ці кошти використовувалися для придбання вищевказаних активів, маскуючи їхнє реальне походження.
Міжнародний слід та посягання на економічну безпеку України
Колишньому заступнику Голови Вищого господарського суду України інкримінують кримінальне правопорушення за статтею 368-5 КК України – набуття активів, вартість яких у понад 6500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі.
Досудове розслідування триває, і воно має міжнародний характер. У межах співробітництва здійснюється збір доказів незаконного набуття фігурантом та його довіреними особами активів не лише в Україні, а й за кордоном – зокрема в Австрії, Туреччині, ОАЕ. Це свідчить про системний характер корупції та її транснаціональні зв’язки.
Окрім того, дії фігуранта перевіряються на наявність ознак легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Важливо зазначити, що підозрюваний вже перебуває під вартою у межах іншого кримінального провадження, яке розслідується ДБР. Це провадження стосується посягання на економічну безпеку України в інтересах держави-агресора.
За даними слідства, ще у 2011 році держава-агресор залучила до підривної діяльності проти України тодішніх високопосадовців, включаючи президента, прем’єр-міністра, суддю Господарського суду м. Києва, а також керівників різних рівнів судової системи, серед яких і згаданий колишній заступник Голови Вищого господарського суду України, який на той момент очолював Київський апеляційний господарський суд.
Метою цієї схеми було створення штучних підстав для прямого фінансування Міністерства оборони РФ за рахунок Державного бюджету України. Цей епізод корупції є особливо цинічним, оскільки він безпосередньо вплинув на національну безпеку України. У 2012 році Міністерство оборони РФ подало до Господарського суду Києва позов до Кабінету Міністрів України про стягнення понад 3 мільярдів гривень. Попри закінчення строку позовної давності, відсутність державних гарантій за боргами та навіть відсутність підтвердження факту існування заборгованості, суд задовольнив позов. У результаті частина коштів була стягнута з України на користь РФ, а після початку збройної агресії та зміни влади, скасувати рішення вдалося, але повернути незаконно стягнуті кошти – ні. За даними слідства, вони були спрямовані на фінансування так званої “сво”.
Нагадаємо, днями ДБР викрило масштабні лісові афери на Львівщині: збитки сягнули 50 мільйонів.
