Один з найближчих соратників президента Росії Володимира Путіна, Дмитро Козак, який роками виконував його найделікатніші доручення, втратив значну частину свого впливу. Причиною цього стало його приватне переконання, що повномасштабне вторгнення в Україну було помилкою. А також його спроби переконати Путіна змінити курс. Про це пише The New York Times (NYT), посилаючись на джерела, близькі до Кремля, інформує Завтра.UA.
Десятиліття вірної служби
Протягом десятиліть Дмитро Козак був ключовою фігурою в оточенні Володимира Путіна. Коли Путін став прем’єр-міністром у 1999 році, він призначив Козака керівником свого апарату. У 2007 році, коли Росія виграла право на проведення Зимових Олімпійських ігор. Саме Козак керував підготовкою до них. У 2014 році, після анексії Криму, він відповідав за його інтеграцію до Росії. Навіть у 2021 році, коли Росія стягувала війська до кордонів України, Козак зустрічався з американськими дипломатами, обговорюючи проблеми українського уряду. Козак, який народився в Україні та служив у радянських військах спеціального призначення, тісно співпрацював з Путіним ще з 1990-х років у мерії Санкт-Петербурга.
Падіння впливу через критику війни
За словами трьох джерел, близьких до Кремля, західного контакту Козака та одного американського чиновника, нині 66-річний Козак “майже ні за що не відповідає”. Значна частина його повноважень перейшла до іншого високопоставленого помічника, Сергія Кирієнка. Який, навпаки, активно підтримав військові дії та часто відвідує окуповані території України.
Причиною втрати впливу Козака стало його розчарування війною в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, Козак приватно заявляв, що радив Путіну не робити цього. Кремлівські інсайдери та західний контакт, який мав декілька зустрічей з Козаком після початку війни, підтверджують ці слова.
Спроби вплинути на Путіна та зростаюче розчарування еліт
Зовсім недавно, за словами кремлівських джерел, Козак повідомив колегам, що представив Путіну пропозицію щодо припинення бойових дій та проведення мирних переговорів. Він також закликав Путіна до проведення внутрішніх реформ, включаючи передачу потужних російських силових структур під нагляд уряду та створення незалежної судової системи.
Незважаючи на його позицію, малоймовірно, що наполягання Козака вплине на Путіна, який переважно оточений людьми, що підтримують його жорсткі вимоги щодо України. Проте це відображає розчарування, яке охоплює частину московської еліти через небажання Путіна йти на компроміси у війні та дедалі більш неконтрольовану владу служб безпеки. За словами людей, близьких до Кремля, Козак є єдиним високопосадовцем з оточення Путіна, який відкрито говорить про свою незгоду з війною, хоча він і не озвучував цю критику публічно.
Козак як посередник
Незважаючи на втрату офіційного впливу, Козак зберіг певний доступ до Путіна. Це свідчить про відданість російського президента своїм давнім помічникам. Путін також, схоже, використовує Козака як посередника для неофіційних західних емісарів, які мають тісні зв’язки із західними чиновниками. Західний контакт Козака повідомив, що вони зустрічалися з ним кілька разів з 2022 року, і що Козак чітко дав зрозуміти свою незгоду з вторгненням. “Наведіть мені аргументи”, – часто казав Козак, за словами західного співрозмовника, просячи ідей, щоб переконати Путіна змінити курс.
Раніше стало відомо, хто рятує Росію від дефіциту зброї на фронт.