Відчутний тиск з боку США підштовхує українців до усвідомлення, що повернення всіх втрачених територій — малоймовірний сценарій. Однак Київ рішуче заявляє, що офіційного визнання російських завоювань не буде. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, інформує Завтра.UA.
Напруга в суспільстві: мир чи повернення територій?
У невеликому селі на Донеччині, де Світлана Батюх та Алла Хоружа роками жили як сусідки, війна внесла розкол. На тлі наближення російських військ та постійних обстрілів їхні погляди на те, як має закінчитися війна, кардинально розійшлися. Ця ситуація є відображенням внутрішньої напруги в українському суспільстві, яке стоїть перед вибором: мир за будь-яку ціну чи боротьба за кожен клаптик землі.
51-річна Світлана Батюх, яка боїться втратити свій дім, готова прийняти закінчення війни, навіть якщо це означатиме відмову від території. «Це наша земля, — каже вона. — Я просто хочу, щоб це закінчилося, аби нас не бомбили». Її родина вже одного разу переїжджала і поверталася, але зараз планує залишитися, що б не сталося.
72-річна Алла Хоружа, навпаки, категорично проти будь-якої угоди, що залишить Росію на українських землях. Вона пам’ятає, як голосувала за незалежність України у 1991 році, і не підтримає замороження лінії фронту. «Я хочу, щоб увесь Донецьк був Україною», — заявляє вона. Її позиція посилюється тим, що її син нещодавно був поранений на фронті і скоро повертається назад.
Тяжка реальність: усвідомлення втрат
Українці починають усвідомлювати, що значні території, імовірно, будуть втрачені на невизначений термін. Навіть за найкращого сценарію, як зазначають аналітики, Україна може втратити Крим, дві третини Донецька, частини Херсонської та Запорізької областей і майже весь Луганськ.
«Емоційно це трагедія», — говорить Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Проте, за його словами, українці стали більш прагматичними. Вони розуміють, що не отримають достатньої кількості зброї, особливо з огляду на політику адміністрації Трампа. «Українці розуміють, що нам потрібно бути набагато прагматичнішими», — зазначає Грушецький.
Офіційна позиція: «ніколи не визнаємо»
Попри можливе прийняття фактичного контролю Росії над окупованими територіями, Україна ніколи не визнає їх російськими офіційно. Депутат Єгор Чернєв пояснює, що це дозволить уникнути конституційних проблем, таких як проведення референдуму, і залишити ці землі в статусі тимчасово окупованих.
«Ми готові чекати, але ніколи юридично не визнаємо їх російськими, — сказав Чернєв. — Ці території залишатимуться в статусі окупованих». Це компромісна позиція, яка дозволяє «проковтнути гірку пігулку» і водночас зберегти надію на повернення земель у майбутньому.
Однак президент Росії Володимир Путін наполягає на офіційній відмові України від цих територій, що є неприйнятним для Києва. Президент Володимир Зеленський наголосив, що такий крок не лише суперечить Конституції, а й може створити загрозу для всієї країни. «Якщо Путін отримає цю територію, він спробує просунутися далі, незалежно від того, чи підписує він щось, чи ні», — заявив Зеленський.
Втома від війни: ціна миру
Для багатьох українців, які прожили в умовах війни з 2014 року, втома стала визначальним фактором. Колишній прикордонник Олександр Калугін з Донецька, який воював з 2014 року, а потім у 2022 році, зараз не має ілюзій щодо швидкого повернення додому. Він бачить єдиний вихід — переїзд до Польщі, щоб возз’єднатися зі своєю сім’єю. «Солдати, особливо ті, хто воював з 2014 року, виснажені», — говорить він, підкреслюючи, що прагнення до кращого життя для своїх дітей часто переважує інші міркування.
З іншого боку, є і ті, хто вважає будь-яку територіальну угоду неприйнятною зрадою. Анастасія, яка родом з Донецька, де її батьки досі живуть під окупацією, категорична. «Будь-яка територіальна угода з агресором є неприйнятною, — каже вона. — Це зрада українців, для яких ці землі є домом, і тих, хто вже віддав своє життя за їхнє звільнення».
Як українська громадськість відреагує на мирну угоду, поки невідомо. За словами Антона Грушецького, масових протестів, ймовірно, не буде, але лише за умови, що Захід надасть надійні гарантії безпеки, а Україна не піде на інші поступки, такі як скорочення армії.
Раніше у Білому домі розповіли, що покладе край війні в Україні.