Після інтенсивної дипломатичної активності, що охопила Україну за останні 10 днів, багато хто розмірковує, що чекає на країну — як на полі бою, так і поза ним. Нещодавні саміти за участю лідерів США, Росії та України не принесли швидких результатів, але окреслили можливі шляхи майбутніх переговорів і викликів. Про це пише The New York Times, інформує Завтра.UA.
Що чекає на дипломатичному фронті?
Попри оптимістичні заяви, саміти між президентами Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, а також зустріч пана Трампа з президентом України Володимиром Зеленським, не призвели до мирної угоди чи перемир’я. Здається, що значного прогресу в розв’язанні конфлікту не досягнуто, і ключові розбіжності між сторонами залишаються.
Найближчим часом зустріч між Путіним і Зеленським виглядає малоймовірною, хоча український лідер неодноразово заявляв про свою готовність до неї, вважаючи її єдиним шляхом для припинення війни. Після зустрічі на Алясці Білий дім спочатку говорив про згоду Путіна на посередництво Трампа для організації такого саміту. Однак згодом позиція США стала більш песимістичною. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю для NBC заявив, що жодної зустрічі не планується, а перед цим необхідно узгодити її порядок денний.
Водночас, президент Трамп доручив державному секретарю Марко Рубіо розробити проєкт безпекових гарантій для України на випадок припинення бойових дій. Пан Зеленський повідомив, що американська та українська команди мають зустрітися, щоб обговорити майбутні переговори між Москвою та Києвом.
Чи посилюватиметься тиск на Росію?
Раніше Дональд Трамп заявляв, що надасть Росії приблизно 10-12 днів для припинення війни, перш ніж запровадити нові санкції та можливі тарифи. Цей термін минув без будь-яких наслідків. Нещодавно Трамп знову пригрозив запровадити нові «масштабні санкції» проти Росії. Однак його особистий стиль дипломатії проявився, коли він показав журналістам фото, надіслане йому Путіним, назвавши це знаком «честі та поваги».
Сполучені Штати вже застосували жорсткі санкції проти російських фізичних і юридичних осіб з початку повномасштабного вторгнення. Проте ці заходи не змогли повністю зупинити зовнішню торгівлю Росії або завдати достатнього економічного збитку, щоб змусити Кремль просити миру. Крім того, накладення санкцій на ключових торговельних партнерів Росії, таких як Китай чи Індія, може спричинити глобальну фінансову нестабільність. Індія, наприклад, вже заявила, що збереже імпорт російської нафти, попри погрози Трампа ввести 50-відсотковий тариф.
Яка ситуація на полі бою?
Зараз бої тривають у кількох регіонах України, спричиняючи значні втрати з обох сторін. Хоча Москва повернула контроль над Курською областю, за останній рік лінія фронту змінилася незначно.
Російські війська, що перебувають у наступі, намагаються просунутися на півночі Донецької області з метою захоплення міста Покровськ. Це частина Донбасу, яка є епіцентром боїв протягом більшої частини війни. Росія прагне захопити останні 2500 квадратних миль Донбасу, що залишаються під контролем України. Дедалі більшого значення на полі бою набувають розвідувальні та ударні безпілотники, що ускладнює пересування військ. Окрім цього, Росія продовжує повітряні атаки на українські міста, використовуючи дрони та ракети.
Які головні камені спотикання?
Попри оптимістичну риторику, основні питання розділяють обидві сторони: це розподіл територій і безпекові гарантії.
- Територіальні питання. Пан Путін вимагає, щоб Україна віддала весь Донбас, що складається з Луганської та Донецької областей. Росія контролює майже весь Луганськ і близько трьох чвертей Донецька. Однак Україна утримує низку міст-фортець у Донецьку, які мають як оборонне, так і політичне значення для Києва.
- Гарантії безпеки. Україна прагне, щоб будь-яка мирна угода передбачала захист від майбутньої російської агресії. Найкращою гарантією Київ вважає членство в НАТО, хоча в короткостроковій перспективі це навряд чи можливо. Франція, Велика Британія та Естонія заявили про готовність розгорнути війська в післявоєнній Україні. Пан Трамп також пообіцяв «участь США», хоч і без дислокації американських військ на місцях. Росія, зі свого боку, хоче, щоб Рада Безпеки ООН надала гарантії безпеки, і наполягає на своїй участі в них, що є неприйнятним для Києва.
- Доля дітей. Україна вимагає від Москви повернути близько 20 000 дітей, викрадених і депортованих до Росії під час війни. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнних злочинах за депортацію дітей.
Чи призведуть ці дипломатичні зусилля до реальних змін на полі бою? Це питання залишається відкритим, поки обидві сторони продовжують утримувати свої позиції з ключових питань.
Нагадаймо, раніше Трамп запропонувів свій план примирення Путіна і Зеленського та завершення війни в Україні.