Серія агресивних інцидентів, що включають порушення повітряного простору, пошкодження інфраструктури, кібератаки та поширення пропаганди, складаються у нову та небезпечну стратегію Росії проти НАТО. За даними аналізу The Economist, ці дії, хоч самі по собі й не є casus belli (приводом до війни), є частиною «кампанії в сірій зоні», яку веде російський диктатор Володимир Путін, інформує Завтра.UA.
Як зазначив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, «Ми не у стані війни. Але ми також більше не у стані миру». Дії РФ є дешевими, заперечувальними та вивіреними зусиллями, спрямованими на дестабілізацію Європи при уникненні відкритого конфлікту. Путін усвідомлює, що не може перемогти НАТО у відкритому бою, але його мета – набагато більша, ніж просто завдавати незручностей.
Три головні цілі Путіна: від розколу Альянсу до ослаблення підтримки України
The Economist виділяє три ключові цілі, на досягнення яких спрямована ця агресія, і зазначає, що Альянс повинен забезпечити фіаско Москви на кожному з цих напрямків:
Мета 1: Зруйнувати єдність НАТО
Головна мета Путіна — посіяти сумніви серед європейців щодо взаємної довіри, а особливо щодо відданості Америки Альянсу. Російський диктатор постійно стверджує, що НАТО прагне розчленувати РФ, і тому його потрібно ліквідувати зсередини.
Автор публікації наголошує на необхідності, щоб, наприклад, президент США Дональд Трамп акцентував на своїй прихильності до військових дій у Європі в разі потреби. Якщо диверсії та порушення сприйматимуться як «звичайна справа», це ослабить стримування.
Мета 2: Збільшити ціну підтримки України
Оскільки літній наступ російських військ провалився, Москва прагне підвищити ціну для європейських країн, які підтримують Сили оборони України. Послання Путіна виборцям і політикам Заходу є чітким: замість того, щоб постачати зброю Києву, вам слід акумулювати свої сили на умиротворенні Росії або самообороні. Це спроба переорієнтувати ресурси та увагу Заходу з допомоги Україні на власні проблеми безпеки.
Мета 3: Посіяти хаос і дискредитувати ліберальні демократії
Третє пояснення дій Кремля має давнє коріння: глибока ненависть Путіна до класних ліберальних демократій. Багатство і стійкість Заходу підкреслюють його власні невдачі та репресії. Чим більше розбрату і хаосу він посіє на Заході, тим сильнішим здаватиметься його авторитарний режим, підсумовує The Economist.
Приклади російської агресії в «сірій зоні»
Кампанія Росії включає низку інцидентів, які разом створюють загрозливу картину:
- Літаки над Польщею;
- Винищувачі МіГ, що перетинають повітряний простір Естонії;
- Пошкодження телекомунікаційних кабелів у Балтійському морі;
- Кібератаки та використання квадрокоптерів для паралізації аеропортів;
- Загадкові вибухи та вбивства;
- Рої ботів, що поширюють пропаганду для зриву виборів.
Нагадаймо, раніше стало відомо про «Європейський щит» над Україною: як НАТО планує «нокаутувати» Путіна, не починаючи Третю світову.