Рахункова палата оприлюднила окремі результати аудиту оборонних закупівель у сфері тилового забезпечення ЗСУ за 2024 рік. Попри запроваджену нову модель, яка мала підсилити контроль та прозорість, аудитори констатують системні проблеми, що безпосередньо впливають на якість забезпечення військових на фронті та в тилу, інформує Завтра.UA.
Недовиконане фінансування та зростання адміністративних витрат
За даними аудиту, держава профінансувала потреби армії лише частково: на продовольче та речове забезпечення виділено 44,5% від необхідного, на пальне — 73%. У результаті ЗСУ змушені були “проїдати” запаси, тоді як 400 млн грн залишилися невикористаними.
Водночас витрати на утримання структур, залучених до тилового забезпечення, різко зросли. Міноборони збільшило власні витрати на 35 млн грн, а утримання ДП «ДОТ» обійшлося у 250 млн грн. Загалом адміністративні витрати на тилові закупівлі зросли у 3,4 раза — до 285 млн грн.
11 млрд у дебіторці та зірвані поставки на 10 млрд грн
ДП «ДОТ» отримало понад 11 млрд грн на закупівлі у форматі акредитивів. Механізм мав гарантувати і оплату, і поставку, але замість стабільності забезпечив проблеми.
- У встановлені строки не поставлено продукції на 10 млрд грн.
- 31 млн грн стали простроченою дебіторською заборгованістю.
- 800 млн грн довелося повернути до бюджету.
Конкуренція — є, результату — немає: 60% контрактів виконано зі зривами
Попри те, що 95% закупівель проводилися через систему Prozorro, аудит виявив масштабні збої:
- 100 тендерів — оскаржені та скасовані.
- 216 — не відбулися через відсутність пропозицій.
- Із 718 укладених контрактів 60% виконано із затримками або зменшенням обсягів, ще 40 — розірвано.
- Через слабку претензійну роботу бюджет недоотримав 2 млрд грн штрафних санкцій.
У закупівлях поза електронною системою зафіксовано випадки як завищення вартості (на 395 млн грн), так і безпідставного зменшення цін (на 112 млн грн). Також аудитори виявили неправомірне збільшення вартості окремих закупівель — майже на 98 млн грн.
Хитке планування та проблеми якості
Протягом року Перелік та обсяги оборонних закупівель змінювалися 48 разів, однак так і не були виконані на 100%. У середньому виконання становило:
- 81% — продукти харчування,
- 89% — пальне,
- 69% — речове майно.
Система контролю якості лишається слабкою: невизначені ризики, недосконалі технічні специфікації, незатверджений план гарантування якості.
Цифровізація застопорилася на найважливішому рівні
Стратегічний та оперативний рівні забезпечення оцифровані. Але тактичний — тобто реальний облік на складах і в частинах — залишився поза реформою.
Саме тут формуються дані про реальні потреби військових. Без диджиталізації цього рівня повний контроль за рухом майна залишається недосяжним.
Що кажуть військові: купують спорядження самі, скаржаться на харчування і пальне
Спільне опитування Міноборони та Рахункової палати, у якому взяли участь 25 тисяч військових, підтвердило глибину проблем:
- Лише 25% задоволені спорядженням від держави.
- 60% вимушені купувати спорядження власним коштом.
- Понад 50% — незадоволені харчуванням.
- 26% розповіли про нестачу пального у підрозділах.
Найчастіші скарги: зношуваність та низька якість спорядження, одноманітність їжі та перебої з паливом.
Висновки та рекомендації
Рахункова палата констатує: нова модель тилових закупівель має потенціал, але не стала «системою без збоїв». Для стабільної роботи армії необхідно терміново усунути виявлені недоліки, посилити контроль якості та завершити цифровізацію.
Звіт передадуть у Верховну Раду, Кабінет Міністрів, профільний комітет, Президентові та Офісу Генпрокурора.
Раніше стало відомо, що ЗСУ за тиждень звільнили 11,5 км² у Покровську: росіяни змушені кидати резерви.