Памʼятник жертвам геноциду. Фото: Посольство Польщі в Україні/ Facebook
У Польщі 11 липня пройшли заходи зі вшануванням жертв Волинської трагедії, яку польська сторона називає “Волинською різаниною”. Цьогоріч вони проходять через погіршення відносин між Польщею та Україною, зокрема через назву одного з підрозділів Сил спеціальних операцій України — “Імені героїв УПА”.
Про це повідомляє Новини.LIVE, посилаючись на Суспільне.
День памʼяті загиблих під час Волинської трагедії у Польщі
Згідно з польською офіційною історіографією, 11 липня 1943 року відбулася так звана “Кривава неділя” — серія вбивств польського населення на Волині. Польща офіційно назвала цей день “Національний день памʼяті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої”.
11 липня пройшли католицька меса в Польовій катедрі Польської армії, після якої учасники поклали вінки біля Памʼятника жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами, як їх називають у Польщі.
Відомо, що українські дипломати були присутні на месі у Варшаві. Посол України в Польщі Василь Боднар став на коліна та поклав вінок до памʼятника жертвам у Волинському сквері.
Читайте також:
Також памʼятні заходи продовжаться і завтра 12 липня. У Варшаві запланований марш на честь жертв Волинської трагедії, організований, зокрема, Гжегожем Брауном, який вважається проросійським польським політиком.
Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров заявив, що окрім пошуків польських жертв Волинської трагедії, він сподівається на початок пошуків тіл українських загиблих на території двох сіл Польщі, про що він повідомив у інтервʼю з PAP. Початок досліджень та ексгумації останків мешканців сіл Острівки та Воля Островецька (нині територія Ковельського району Волинської області), які загинули в серпні 1943 року, має початись 13 липня та закінчитись 7 серпня 2026 року.
Що відомо про Волинську трагедію
За даними Українського інституту національної пам’яті, українсько-польське протистояння в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки загострювалося під впливом політики нацистського й радянського тоталітарних режимів. Однією з передумов конфлікту також називають дискримінаційну політику міжвоєнної Польської Республіки щодо українського населення на західноукраїнських землях. Зокрема, у 1930 році за наказом першого голови Республіки Польщі Юзефа Пілсудського була проведена так звана пацифікація, що супроводжувалася масовими арештами, побиттями та іншими репресіями проти українців.
Волинська трагедія — це українсько-польський міжетнічний конфлікт, що набув найбільшого масштабу у 1943-1944 роках під час нацистської окупації. Бойові дії між Українською повстанською армією та Армією Крайовою супроводжувалися масовими вбивствами цивільного населення з обох сторін.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, наразі встановлено імена близько 30 тисяч загиблих поляків і близько 10 тисяч загиблих українців.
Орден Білого Орла та подальша співпраця України з Польщею
Нагадаємо, що 19 червня Президент Польщі Кароль Навроцький оприлюднив звернення, в якому він офіційно позбавив Президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Голова Польщі зазначив, що вирішив це зробити після того, як Зеленський згодився на присвоєння одному з підрозділів ЗСУ назви “Героїв УПА”.
Після того, як Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, польські активісти оголосили про власну нагороду для лідера України — “Орден майбутнього”. Автори ініціативи зазначають, що цей орден є символічною нагородою, яка ніяк не повʼязана з офіційними структурами влади.
Новини.LIVE писали, що 8 липня Володимир Зеленський провів зустріч з Каролем Навроцьким, одна з головних тем переговорів була співпраця України та Польщі. Президенти зійшлись на думці, що головною загрозою для обох країн є Росія, тому Варшаві та Києву потрібно зберігати взаєморозуміння та підтримку.
У співавторстві з Софією Медведєвою