Війна завершується? Політологи пояснили, чому політики почали підготовку до виборів


Екснардеп Черненко: «Там, де немає гарячих військових дій, люди живуть своїм звичним життям. Тож чому б політиці не почати жити звичним життям? Плюс купа голодних технологів, які живуть з політичного процесу»

фото з відкритих джерел

«Політики потроху починають переходити червоні межі у взаємній критиці»

Політологи та експерти переконані, що активізація обговорень теми виборів в Україні повʼязана з декількома речами. До прикладу, «відчуттям» початку переговорів щодо завершення війни, а також із відновленням активного політичного життя. Про це йдеться у матеріалі «Главкома»: «Скоро вибори!? Хто розпускає чутки і що про це каже сам президент».

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель відмічає активізацію політиків місцевого рівня, що згадали про перевірену технологію роздачі брендованих продовольчих наборів. «Політики потроху починають переходити червоні межі у взаємній критиці, чого уникали перший рік-півтора масштабної війни, – констатує Кошель. – І, думаю, цей градус критики надалі буде зростати».

Експерт пов’язує це не лише з виборами, а загалом із відновленням активного політичного життя.

«У період активної фази війни переважна більшість партій перейшла у формат роботи волонтерських штабів. Міські голови зосереджені на благоустрої, точкових проектах за кошти місцевого самоврядування, які можуть служити рекламою для їхньої майбутньої виборчої кампанії. Як тільки побачимо перші сигнали щодо можливого миру, далі піде відлік, думаю, піврічного періоду часу до проведення виборів. Бо потрібно буде змінювати законодавство, оновлювати Держреєстр виборців», – вважає Кошель.

Екснардеп від Блоку Порошенка, один з авторів чинного Виборчого кодексу Олександр Черненко зауважує, що зараз країна опинилася в ситуації, яка взагалі не прописана у законодавчому полі. Тому треба буде «підганяти» законодавство під реалії – починаючи з виборчої системи. Навіть термін в мінімум пів року, який зазвичай називають для підготовки виборів після завершення воєнного стану, ніде не прописаний, окрім понятійної угоди парламентських фракцій та груп, вважає колишній депутат.

Відновлення політичної боротьби, на думку Черненка, є цілком логічним, бо мораторій на критику влади давно завершився, але політична боротьба нікуди не поділася. «Там, де немає гарячих військових дій, люди живуть своїм звичним життям. Тож чому б політиці не почати жити звичним життям? – проводить аналогії він. – Плюс купа голодних технологів, експертів, журналістів, які живуть з політичного процесу, його появу так чи інакше стимулюють».

Черненко зазначає, що вибори рано чи пізно відбудуться, і тому до них треба бути готовими: «Умовно кажучи, припинили воєнний стан, змінили закон, і – за три місяці вибори. Тому партії і проводять ревізію активів, які згодом перетворяться у виборчі штаби. Це не активна фаза підготовки, а швидше профілактичні заходи».

Політолог Володимир Фесенко додає: «Те, що багато політичних сил почали працювати саме в режимі передвиборної активності, дуже помітно. За останні два роки я пам’ятаю три таких сплески. Особливо восени 2022 року, коли мали відбутися спочатку парламентські вибори, а потім президентські, очікування були дуже високими».

Фесенко підсумував, що сьогодні «передчуття» виборів пов’язане з «відчуттям початку переговорів щодо завершення бойових дій».

Нагадаємо, Володимир Зеленський прагне, щоб на виборах президента могли проголосувати всі громадяни України, зокрема воїни та біженці. Це можливо після завершення війни з Росією. Про це голова Офісу президента Андрій Єрмак сказав в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera.

Єрмак певен, що наступні президентські вибори відбудуться «одразу» після закінчення війни з Росією.

Раніше народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що у Державному бюджеті наразі не передбачено виділення коштів на проведення будь-яких виборів.

Як відомо, минулого року керівництво парламенту та представники фракцій та груп домовилися про проведення президентських та парламентських виборів після лише завершення воєнного стану.

Читайте також: