У літню ніч червня 2025 року світ затамував подих, коли президент Дональд Трамп санкціонував авіаудари по ключових ядерних об’єктах Ірану. Цей крок штовхнув Близький Схід, Сполучені Штати та власне президентство на доленосний поріг. Подія може назавжди змінити регіон, потенційно усуваючи загрозу ядерного знищення для Ізраїлю, нейтралізуючи могутність Ірану та підносячи американський вплив. Однак ставки безпрецедентно високі, а наслідки залишаються непередбачуваними. Про це пише CNN, інформує Завтра.UA.
Несподіваний поворот у зовнішній політиці Трампа
Президент Трамп, який прийшов до влади з обіцянкою покласти край війнам, схоже, розпочав нову. У суботу ввечері, після заяв про “знищення” ядерної програми Тегерана за допомогою бомбардувальників B-2, Трамп виступив із Білого дому. Його супроводжували віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Хегсет. Він попередив іранських лідерів: “Іран, хуліган Близького Сходу, тепер повинен укласти мир. Якщо вони цього не зроблять, майбутні атаки будуть набагато масштабнішими.”
Ці американські авіаудари є безжальною та односторонньою демонстрацією військової могутності та президентської влади США, а також приголомшливим завершенням 45 років отруєних відносин США з Іраном з часів Ісламської революції 1979 року. Проте, як показує історія Близького Сходу, розпочати нові війни легко, а припинити їх набагато важче. Тактичні припущення американських президентів щодо стримування наслідків військових дій, спричинених “шоком і благоговінням”, часто виявлялися трагічно наївними.
Безпрецедентне рішення та відсутність консультацій
Трамп, який постійно виступав проти обмежень президентської влади вдома, відправив американські війська на війну без згоди Конгресу, належної підготовки американського народу та залучення союзників. Він також не надав громадськості чи решті світу доказів своїх тверджень про те, що Іран ще за кілька тижнів отримає ядерну зброю, неодноразово спростовуючи оцінки власної розвідувальної спільноти, яка стверджувала, що Іран ще за кілька років отримає цю зброю.
“Якщо хтось каже вам, що знає, до чого це все веде, чи то оптимістичні (можливості), чи то песимістичні… вони гадки не мають, про що говорять”, – зазначив Бретт Макгерк, аналітик CNN з міжнародних відносин, який раніше працював у республіканських та демократичних адміністраціях щодо Близького Сходу. “Ніхто не знає”, – додав він.
Загроза відповіді Ірану та подальша ескалація
Короткострокові питання зараз стосуються здатності та готовності Ірану завдати удару у відповідь по цілях США на Близькому Сході та в інших місцях. Попри заяви Трампа про повний успіх місії, неясно, чи знищать удари США всі запаси збагаченого урану Ірану, які він міг приховати, і які він все ще міг би використовувати для створення рудиментарного ядерного пристрою в майбутньому.
Жоден високопоставлений лідер США не хотів, щоб Іран отримав ядерну зброю. Але невідомі обставини були однією з причин, чому попередники Трампа вирішили не ризикувати, завдаючи удару по Ірану, попри роки опосередкованої війни. Тепер Іран має можливість вирішити, як відповісти та чи втягує він США в нову війну.
Безпосередня небезпека полягає в тому, що навіть у своєму ослабленому стані після кількох днів ізраїльських авіаударів, Іран може атакувати американські бази, персонал і навіть цивільних осіб на Близькому Сході та в інших місцях, втягуючи Америку в криваву пожежу. Лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї, зазнав повного приниження з питання – самопроголошеного права Ірану збагачувати уран – яке вважається центральним для його режиму та престижу його країни. Тому важко уявити, що духовний лідер, який є охоронцем революції, нічого не зробить у відповідь.
Однак Трамп попереджає, що Іран завдасть удару у відповідь на свій страх і ризик. “Або настане мир, або Іран зазнає трагедії, набагато більшої, ніж ми бачили протягом останніх восьми днів. Пам’ятайте, що залишилося багато цілей”, – заявив Трамп.
Незважаючи на серйозне погіршення його ракетного арсеналу внаслідок ударів Ізраїлю та його маріонеток, у Тегерана є варіанти. Він може спробувати спровокувати глобальну енергетичну кризу, закривши Ормузьку протоку, атакувати союзників США в Перській затоці або озброїти своїх посередників в Іраку та Сирії для нападів на американські війська та бази в регіоні. Будь-який із цих варіантів неминуче втягне Сполучені Штати в репресії, які ризикують розпочати повномасштабну війну між США та Іраном.
Непередбачувані внутрішні наслідки для Ірану
Політичний вплив ударів Трампа всередині Ірану також незрозумілий. Деякі експерти задаються питанням, чи може це спровокувати політичні вибухи, які загрожують існуванню революційного режиму Ірану. Однак такий крах уряду може призвести до ще більш ворожого та небезпечного режиму, можливо, на чолі з елементами Корпусу вартових Ісламської революції, або ж до громадянської війни, що може поширити катастрофічну нестабільність далеко за межі Ірану. Багато іранців, ймовірно, побоюватимуться, що принижений режим відповість подвоєнням репресій проти власного народу.
Жахлива спадщина воєн в Іраку та Афганістані, які розпочалися з вражаючих військових успіхів США, але потім тривали роками, вбиваючи та калічачи тисячі американців, нависла над перспективою військових дій США. США знадобилося майже два десятиліття, щоб знайти вихід із цих конфліктів. Послідовні президенти прагнули перенаправити ресурси з Близького Сходу до Азії та вирішення проблеми, яку створює Китай, зростаюча наддержава.
Вплив на політику США та міжнародне право
Ці дії Трампа також посилять занепокоєння критиків, які вважають, що президент прагне неконституційної, неконтрольованої влади. Він ініціював новий конфлікт у той час, коли Іран не становив прямої загрози для Сполучених Штатів, а його послужний список серійної брехні та руйнування механізмів американської демократії значно ускладнить переконання громадськості в тому, що він вчинив правильно.
Трамп також створив прецедент для односторонніх дій Америки, які потенційно порушують міжнародне право та принципи міжнародної системи, очолюваної США. Це, ймовірно, буде використано сильними діячами та тиранами в усьому світі для виправдання односторонніх військових дій проти менших держав.
Перемога для Нетаньягу, розкол серед республіканців
Удар Трампа по іранських атомних електростанціях є величезним тріумфом для прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, який десятиліттями наполягав на військовому знищенні цих об’єктів. Нетаньягу фактично розпочав війну проти Ірану трохи більше тижня тому і правильно зробив ставку на те, що після виведення з ладу протиповітряної оборони Ірану Трамп скористається шансом спробувати знищити ядерну програму Ірану раз і назавсігди.
Рішення Трампа завдати удару по Ірану одразу ж викликало політичну бурю в США. Високопоставлені республіканці на Капітолійському пагорбі негайно висловили свою підтримку. Спікер Палати представників Майк Джонсон та член партійної більшості Том Еммер у своїх заявах високо оцінили Трампа. “Військові операції в Ірані мають служити чітким нагадуванням нашим супротивникам і союзникам про те, що президент Трамп має на увазі те, що говорить”, – сказав Джонсон.
Проте, провідні демократи звинуватили його у порушенні закону, порушенні Конституції та втягуванні США в новий близькосхідний конфлікт. Сенатор від Вірджинії Марк Ворнер, головний демократ у Спеціальному комітеті Сенату з питань розвідки, розкритикував рішення Трампа завдати удару по Ірану “без консультацій з Конгресом, без чіткої стратегії, без урахування послідовних висновків розвідувального співтовариства та без пояснення американському народу, що стоїть на кону”.
Таким чином, президент Трамп зробив величезну ставку на глобальну безпеку та власну спадщину, і лише час покаже, якими будуть наслідки цієї рішучої дії.
Нагадаємо, раніше Нетаньягу заявив, що Ізраїль “дуже близький” до усунення іранської ядерної та ракетної загрози.
