Головні союзники України в Європі планують запросити у Євросоюзу кредити на десятки мільярдів євро. Кошти мають на меті спрямувати на спільні закупівлі озброєння для України та зміцнення обороноздатності самих країн-членів. Про це пише Politico, інформує Завтра.UA.
Головні союзники України в Європі звернуться до Європейського Союзу з проханням про отримання десятків мільярдів євро у вигляді позик. Ці кошти призначені для спільної закупівлі зброї для України, яка постраждала від війни, а також для посилення власної обороноздатності країн-членів.
Напередодні закінчення терміну подання заявок на нову схему позик у рамках програми допомоги у сфері безпеки для Європи (ReArm Europe) на суму 150 мільярдів євро, яка передбачає надання зброї, кілька країн ЄС повідомили Politico, що розглядають можливість використання цих коштів для допомоги Україні в захисті від повномасштабного вторгнення Росії.
Нова програма ReArm Europe: Мета та учасники
Схема кредитування була запропонована Європейською Комісією у березні в рамках ширшої програми ReArm Europe. Її ключові цілі — стимулювання оборонної промисловості Європи та зменшення багаторічної військової залежності блоку від Сполучених Штатів.
Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чехія, Естонія, Іспанія, Фінляндія, Угорщина та Литва офіційно висловили зацікавленість у наданні позик. Інші країни, включаючи Чехію, Латвію, Болгарію та Грецію, також планують подати заявки до встановленого терміну. Франція, ймовірно, також подасть заявку, тоді як Німеччина, Швеція та Нідерланди, як очікується, відмовляться від позик, посилаючись на джерела, знайомі з планами цих урядів.
Спільна закупівля зброї за цією схемою дозволяє країнам забезпечити нижчу ціну, ніж якби вони діяли самостійно, а потім постачати озброєння Україні. Важливо зазначити, що навіть країни, які не беруть позик, все ще можуть скоротити вартість поставок озброєння, беручи участь у спільних закупівлях.
Тиск на Європу та альтернативні шляхи
Європейські країни стикаються зі зростаючим тиском щодо збільшення власних запасів озброєння та військової допомоги Україні. Це відбувається після того, як президент США Дональд Трамп заявив про небажання продовжувати фінансування військових зусиль Києва.
Країни також вивчають можливості безпосередньої купівлі зброї в українських компаній, що заохочується в рамках програми SAFE (Security Assistance for Europe). Це дозволить Києву «збільшити масштаби оборонного виробництва та технологічної інтеграції з ЄС», — повідомив український дипломат виданню Politico.
Комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс зазначив, що щонайменше 20 країн вимагатимуть до 100 мільярдів євро за цією схемою. Остаточна цифра буде відома незабаром після крайнього терміну подання заявок.
Умови позик та застереження
Брюссель запропонував 45-річний термін для погашення позик та авансових платежів у розмірі до 15 відсотків. Дешеві довгострокові позики будуть фінансуватися за рахунок боргу на рівні ЄС, використовуючи високий кредитний рейтинг блоку “ААА”.
Спочатку програма була спрямована приблизно на 20 країн, яким позики ЄС надавалися за вигіднішою процентною ставкою, ніж та, що пропонував би ринок, якби вони позичали від свого імені. Проте, пропозиція спочатку здавалася неприйнятною для заможних скандинавських країн, які з побоюванням ставилися до спільних схем запозичень та мали високі кредитні рейтинги, таких як Швеція, Данія та Фінляндія.
Намагаючись залучити до цієї схеми союзників України, Кубілюс та комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликали країни ЄС використовувати SAFE для купівлі зброї для України. “Ми наполегливо запрошуємо вас розглянути, як залучити Україну до ваших планів. Закупівлі для України, разом з Україною, в Україні можуть мати значення для нашої колективної безпеки”, — йдеться у листі до країн-членів.
Країни з високим рівнем боргів та дефіцитів, такі як Австрія та Італія, менш охоче беруть позики через побоювання щодо збільшення існуючого боргу, оскільки це може затримати їхній вихід з каральної процедури ЄС для тих, хто надмірно витрачає кошти.
Незважаючи на обмеження внутрішнього бюджету, Франція, яка давнім часом виступає за збільшення витрат ЄС на оборону, ймовірно, візьме ці позики. Бельгія, яка також обтяжена високим боргом, вимагатиме від 7 до 11 мільярдів євро за цією схемою. Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що його країна запросить 1,2 мільярда євро кредитів у рамках цієї схеми.
Нагадаємо, раніше ЄС погрожувала Києву заморозити 50 мільярдів євро: на кону вся фінансова допомога.