Україна може зіткнутися зі значним зростанням дефіциту фінансування наступного року, якщо Росія продовжить свої інтенсивні атаки, а уряд не прискорить виконання вимог міжнародних кредиторів щодо реформ. Про це попереджають аналітики, наголошуючи на нагальній потребі Києва у зовнішній фінансовій допомозі. Про це пише Reuters, інформує Завтра.UA.
Дефіцит фінансування та залежність від допомоги
Український уряд направляє більшу частину внутрішніх доходів на потреби армії, а соціальні та гуманітарні витрати покриваються за рахунок іноземної допомоги. З лютого 2022 року, за офіційними даними, Україна отримала $139 мільярдів зовнішньої підтримки. Однак, за словами голови Національного банку Андрія Пишного, з $65 мільярдів, необхідних на 2026 та 2027 роки, наразі обіцяно лише близько третини, а переговори щодо решти тривають.
Опитування восьми економістів, проведене київським Центром економічних досліджень, показало, що Україні знадобиться від $39 мільярдів (сума цього року) до $58 мільярдів зовнішнього фінансування вже наступного року.
«Ключовим завданням для уряду зараз є пошук $10-15 мільярдів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже обіцяли на 2026 рік», — йдеться у дослідницькій записці київського інвестиційного фонду ICU.
Проблеми з реформами та критика союзників
Ці переговори можуть бути ускладнені через невиконання Україною ключових цілей, узгоджених з кредиторами, включаючи призначення суддів та інших ключових посадовців. Ситуацію загострило посилення контролю Президента Володимира Зеленського над двома основними антикорупційними відомствами. Цей крок викликав найбільші вуличні протести в Україні з початку війни та різку критику з боку європейських союзників Києва, які чітко дали зрозуміти, що рішучі антикорупційні заходи є ключовими для прагнень країни до вступу в ЄС.
Хоча Зеленський відмовився від своїх попередніх рішень та подав до парламенту законопроєкт, що обіцяє відновити незалежність антикорупційних інституцій, експерти вважають, що певна шкода вже завдана.
«Хоча Європа навряд чи відмовиться від підтримки України, майбутня фінансова та військова підтримка, ймовірно, буде піддана набагато пильнішій увазі, що призведе до затримок, які Україна навряд чи може собі дозволити», — зазначила Євгенія Слєпцова, старший економіст Oxford Economics.
Зрив реформ та наслідки для фінансування
Для розблокування наступних траншів багаторічних кредитних програм від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду, Україна має здійснити ряд реформ. Серед них — наймання більшої кількості суддів до найвищого антикорупційного суду, реформування агентства, відповідального за управління націоналізованими активами, та призначення керівника Бюро економічної безпеки.
У першому кварталі цього року Україна не виконала кілька цільових показників фінансування в рамках чотирирічної програми допомоги ЄС на 50 мільярдів євро, схваленої минулого року. У червні Україна запросила 3 мільярди євро замість 4,5 мільярда євро, які вона мала отримати за другий квартал.
Міністерство економіки, координатор цього механізму, заявило, що Україна виконує всі свої зобов’язання, незважаючи на виклики воєнного часу, і очікує транш на суму близько 3 мільярдів євро у серпні, а також сподівається отримати транш у розмірі 1,45 мільярда євро пізніше. Україна також має програму підтримки з МВФ на суму $15,5 мільярдів і планує переговори щодо нової програми кредитування.
Данило Гетьманцев, депутат від правлячої партії та голова парламентського комітету з питань податків та фінансів, висловив нерозуміння затримок у досягненні ключових цілей реформ. «Не можу сказати, що серед невиконаних завдань було щось надзвичайно складне чи некероване», — написав він у Telegram.
Економічні виклики та довгострокові перспективи
Уряд заявляє, що працює над впровадженням усіх необхідних кроків реформ, але деякі складніші завдання потребують більше часу. 17 липня Україна провела реформу уряду, призначивши досвідчену технократку Юлію Свириденко першим віце-прем’єр-міністром за п’ять років, щоб відновити управління економікою.
Минулого року економіка зросла на 2,9%, але цього року центральний банк знизив свій прогноз до 2,1%, оскільки надії на швидке завершення війни розвіялися.
«Хоча багато хто з нас раніше вважав, що 2026 рік буде легшим, зараз ми очікуємо, що війна продовжиться і наступного року», — сказала Олександра Бетлій, дослідниця Інституту економічних досліджень України. Вона також зазначила слабкі місця в економіці, такі як гірничодобувна промисловість та сільське господарство, які постраждали від російських атак та втрати територій.
Аналітики зазначають, що Україна не зможе суттєво скоротити свої оборонні витрати наступного року, навіть якщо цього року буде домовлено про припинення вогню, враховуючи, що Росія збільшила військові витрати до рекордних рівнів. Цього року Україна витратить на оборону рекордні 2,6 трильйона гривень ($62 мільярди) або близько 31% ВВП.
Раніше стало відомо, що ЄС погрожує Києву заморозити 50 мільярдів євро: на кону вся фінансова допомога.