Президент Білорусі Олександр Лукашенко – авторитарний лідер, який править країною з 1994 року. Лукашенко обережно виходить з дипломатичного застою, шукаючи простір для маневру поза межами Москви. Як повідомляє The Guardian, США розглядають Лукашенка як потенційного посередника з президентом Росії Володимиром Путіним у питанні припинення війни в Україні. Це стало частиною ширших, хоча й обережних, зусиль Білорусі відновити зв’язки із Заходом, інформує Завтра.UA.
Лукашенко як “міст” до Кремля
З моменту вступу на посаду адміністрації Дональда Трампа, Білорусь активізувала контакти з американськими чиновниками. Хоча деталі перемовин залишаються конфіденційними, джерела, знайомі з ситуацією, стверджують, що колишній посланець Трампа в Україні, Кіт Келлог, приватно висловив високу оцінку розумінню Лукашенком російського лідера. Вашингтон розглядає ці контакти як корисний додатковий канал зв’язку з Путіним.
«Американці вважають це корисним додатковим каналом зв’язку з Путіним», — заявив Євгеній Прейгерман, засновник Мінської діалогової ради з міжнародних відносин, назвавши Лукашенка «найкращим кремлінологом у світі».
Сам Лукашенко, схоже, також відчуває політичну можливість. «Люди, які не наважувалися вимовити слово «президент» з 2020 року, тепер хочуть поговорити», – похвалився він на початку липня, наголошуючи на повазі до його думки.
Пошук виходу з тіні Москви
Протягом майже тридцяти років при владі Лукашенко балансував між Заходом і Москвою. Його виживання залежало від щедрих російських субсидій, водночас двері до Брюсселя завжди залишалися прочиненими для маневрів. Ситуація докорінно змінилася після сфальсифікованих виборів 2020 року та жорстоких репресій, що змусило його цілковито покластися на Москву. Залежність лише посилилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Білорусь стала плацдармом та логістичним центром для російських військ.
Однак, як стверджують європейські чиновники, Лукашенко «ніколи не припиняв шукати способи розширити свої можливості» за межами Москви.
- Економічний тиск: Економічна залежність Білорусі від Росії посилюється, але водночас західні санкції та уповільнення російської економіки призвели до важкої атмосфери в країні, дефіциту товарів (зокрема, картоплі) та масової еміграції. Крихкість економіки змушує диктатора шукати нові шляхи.
- «Канатохідне маневрування»: Зіткнувшись зі зростаючим економічним тиском, Лукашенко повернувся до своєї «старої доброї канатохідної маневрування» між Путіним і Заходом.
Тактика зближення: Відкритість та звільнення в’язнів
В рамках демонстрації готовності до діалогу Білорусь вдалася до кількох кроків:
- Звільнення політв’язнів: Центральним моментом переговорів стало звільнення десятків політичних в’язнів. Цей крок критики називають цинічним трюком, оскільки репресії всередині країни не припиняються, але він вже приніс скромні успіхи.
- Послаблення санкцій: Після звільнення політичних в’язнів США оголосили про часткове послаблення обмежень для «Белавіа», національної авіакомпанії, що стало першим подібним кроком за багато років.
- Військова відкритість: Білорусь запросила американських військових офіцерів спостерігати за військовими навчаннями «Захід-2025» — перша така участь з часів вторгнення.
Артем Шрайбман з Центру Карнегі Росія Євразія зазначає, що «символіка має більше значення: вона створює прецедент і відкриває сезон переговорів».
Європа переглядає політику ізоляції
Тим часом у Брюсселі точаться попередні дискусії щодо ефективності поточної політики ЄС щодо ізоляції Білорусі. Європейські дипломатичні джерела повідомили, що розглядається можливість запропонувати Лукашенку вихід з тіні Москви.
«Максимальний тиск не спрацював», – сказав один дипломат ЄС, вказуючи, що після п’яти років ізоляції «Білорусь ближче до Росії, а репресії не припинилися».
Однак, експерти застерігають від ілюзій. «Кришталево очевидно, що він залишається лояльним до Москви», — вважає Шрайбман, додаючи, що Лукашенко, схоже, робить ставку на адміністрацію Трампа, очікуючи, що зближення з Вашингтоном підштовхне Європу до поступок.
Нагадаймо, раніше стало відомо, як НАТО планує «нокаутувати» Путіна, не починаючи Третю світову.