Європейський Союз розглядає можливість використання заморожених російських активів на суму близько 140 мільярдів євро для надання Україні безвідсоткового “репараційного кредиту”. Значна частина якого має бути спрямована на закупівлю європейської зброї. Цей крок, який ще кілька тижнів тому вважався малоймовірним, набирає обертів серед провідних політиків ЄС. Вони прагнуть посилити військову підтримку Києва та водночас зміцнити власну оборонну промисловість. Про це пише видання Politico, інформує Завтра.UA.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що цей кредит має бути частково використаний “для зміцнення нашої власної оборонної промисловості”.
“Нам потрібне більш структурне рішення для військової підтримки, і саме тому я висунула ідею репараційного кредиту, який базується на іммобілізованих російських активах,” — заявила фон дер Ляєн. “Ми зміцнимо нашу власну оборонну промисловість, забезпечивши використання частини кредиту для закупівель у Європі та з Європою”.
Пріоритет: Зброя, а не відбудова
Дискусії серед лідерів ЄС швидко змістилися від ідеї використання лише відсотків із заморожених коштів до повного арешту активів. Головний пріоритет — дозволити Києву купувати зброю, зокрема європейського виробництва.
Ідея, підтримана, зокрема, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, полягає в тому, щоб зобов’язати Україну використати кошти саме на закупівлю зброї виробництва ЄС, а не на відновлення зруйнованої інфраструктури.
Логіка такого підходу є чіткою: “Якщо Україна програє війну, то не буде чого відбудовувати”, — прокоментував один дипломат ЄС. Цю позицію також підтримує Франція. Швеція та Фінляндія у спільному листі запропонували використати позику для “сприяння європейським безпековим та оборонним можливостям шляхом подальшої інтеграції України в європейську співпрацю”.
Проте, інші країни-члени ЄС наполягають на тому, щоб Україна мала повну свободу дій щодо витрачання цих грошей, надаючи перевагу нецільовій бюджетній підтримці.
Юридичні та політичні перешкоди
Дискусії щодо механізму фінансування досягнуть кульмінації під час неформального саміту лідерів ЄС у Копенгагені. Ключові питання, що потребують вирішення:
- Юридична стійкість: Чи витримає юридичний аргумент Комісії щодо арешту коштів у суді, особливо після погроз Росії подати до суду. Юристи Ради ЄС, втім, вважають, що всі юридичні питання можна вирішити.
- Політичне вето: Як запобігти вето на план з боку країн, дружніх до Кремля, а саме Угорщини та Словаччини. Розглядається можливість зміни правил затвердження санкцій з одноголосності на кваліфіковану більшість, посилаючись на грудневу заяву лідерів ЄС та “екстремальні ситуації”, коли держава-член суперечить базовій солідарності ЄС.
Комісія має на меті висунути таке юридичне обґрунтування, яке не створить широкого прецеденту, але дозволить діяти в “цій дуже вузькопідтримуваній ситуації” для надання термінової допомоги Україні, якій гостро не вистачає коштів. Міністри фінансів ЄС продовжать дебати з цього питання 10 жовтня в Люксембурзі.
Нагадаймо, раніше стало відомо, що ЄС готує фінансову «бомбу» для підтримки Києва.