Європейський Союз готується до скасування механізму тимчасового захисту для близько 5 мільйонів українських біженців у березні 2027 року, попри триваючу війну Росії проти України та зростання кількості цивільних жертв. Загальноєвропейський підхід до їхнього довгострокового статусу провалився, залишаючи рішення про надання національних дозволів на проживання на розсуд кожної держави-члена, інформує Завтра.UA.
Війна триває, кількість біженців зростає
Західні розвідки не бачать ознак зацікавленості Москви у завершенні війни, яка нині перебуває у більш запеклій фазі. За даними ООН, лише за перші дев’ять місяців 2025 року кількість загиблих і поранених мирних жителів зросла на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У пошуках безпеки українці продовжують обирати ЄС. Нині на його території прихисток знайшли 4,7 мільйона українців, і «їх кількість зростає в момент нашої розмови», – зазначила спецпосланниця Єврокомісії з питань України Ілва Йоганссон, як пише «Радіо Свобода».
Дедлайн «завтра»: кінець тимчасового захисту
Тимчасовий захист, активований у 2022 році спеціально для українців, буде остаточно згорнутий у березні 2027 року. Спроба домовитися про більш централізоване включення бенефіціарів цього статусу до переговорів щодо директиви про довгострокове проживання провалилася.
«Ми фактично запропонували, щоб бенефіціари тимчасового захисту були включені до переговорів щодо директиви про довгострокове проживання. Але… переговори зайшли в глухий кут. Отже, наразі у нас немає рішення щодо включення українців до директиви про дозвіл на довгострокове проживання [у ЄС]», – пояснила представниця міграційного відділу Єврокомісії Насіра Булегуат.
Тепер доля майже п’яти мільйонів українців опиниться в руках окремих держав-членів, які вирішуватимуть, чи видавати національні дозволи на проживання.
Потреба в координації: від біженців до діаспори
Ілва Йоганссон наголошує на критичній потребі в скоординованій підготовці до переходу, адже березень 2027-го — «все одно, що завтра». Вона бачить свою роль у політичному посередництві, щоб національні підходи не відрізнялися надто кардинально, що може спровокувати внутрішню міграцію українців.
«Найбільше мене непокоїть те, що ми повинні робити це скоординовано: щоб усі держави-члени готувалися розпочинати перехід до іншого правового статусу, не знаючи, як і коли закінчиться ця війна… Ми переходимо від статусу переміщеної особи чи біженця до діаспори», – зазначила Йоганссон.
Національні підходи: хто і що пропонує?
Деякі країни ЄС, не чекаючи 2027 року, вже пропонують українцям змінювати статуси, хоча умови можуть бути досить обмежувальними:
- Польща (прихисток для майже мільйона українців): Пропонує трирічний дозвіл на проживання для тих, хто перебуває під тимчасовим захистом протягом року. Пропозиція від роботодавця не потрібна, але статус є обмеженим у часі.
- Чехія (майже 370 тисяч українців): Можливість змінити статус є лише для висококваліфікованих працівників із високим порогом доходу. Це дискваліфікує жінок, які доглядають за дітьми, та молоді сім’ї.
- Німеччина (понад 1,235 мільйона українців): Наразі розглядає варіанти, як надати можливість залишитися зайнятим людям, особливо тим, які не є висококваліфікованими працівниками. Понад третина українців уже інтегрувалися на німецькому ринку праці.
Уразливі категорії та допомога у поверненні
Окреме занепокоєння викликає вразлива категорія українців (особи з інвалідністю, хворі, пенсіонери). Ілва Йоганссон зазначила, що ці групи «повинні мати можливість продовжувати користуватися перевагами, подібними до тих, що вони мають під тимчасовим захистом», і держави-члени з цим погодилися, що мінімізує загрозу їхнього примусового повернення.
Єврокомісія також готова фінансово допомагати у поверненні українців додому, враховуючи, що Україні бракує близько 8,7 мільйона робочої сили. Обговорюється модель інвестиційної підтримки не лише окремих осіб, а й місцевих громад, куди вони повертаються, зокрема для відновлення шкіл та інших закладів.
Нагадаймо, раніше стало відомо, що хвиля молодих українських чоловіків викликала політичний шторм у ЄС — Берлін і Варшава погрожують обмеженнями.