Тиск з боку Сполучених Штатів, зокрема з боку Дональда Трампа, із закликами до “миру” на умовах, вигідних Росії, розгортається на тлі критично складної для Сил оборони ситуації на передовій, інформує Завтра.UA. Хоча за чотири роки повномасштабної війни Україна постійно протистояла значно чисельнішій та краще забезпеченій армії, зараз, напередодні п’ятого року, труднощі на фронті відчуваються особливо гостро. Російські війська посилюють наступ, прагнучи завершити окупацію Донеччини та закріпитися на нових рубежах у Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Причин, чому це стало можливим, кілька:
- В Силах оборони закінчується піхота, тобто люди, які своїм тілом та автоматом закривають передній край.
- Управлінські рішення на найвищому рівні стають дедалі більш запізнілими та сумнівними, про що говорять авторитетні військові.
- Російська армія зберігає за собою перевагу в небі за кількістю дронів на лінії фронту та на 10–20 кілометрів углиб неї.
З одного боку, це може скидатися на те, що Дональд Трамп називає “відсутністю карт на руках”. Об’єктивно Україна з різною швидкістю відступає на кількох ключових напрямках фронту. З іншого – якщо говорити з військовими, стає зрозуміло, що фронт насправді не сиплеться. І шанси на те, щоб утримати лінію зіткнення, якщо Україна вирішить продовжувати битися, все ж є.
Необхідні для цього умови – посилення мобілізації, вчасні компетентні рішення командування, чесні доповіді командирам корпусів, головнокомандувачу, Генштабу та перехоплення ініціативи в небі.
Імовірно, найтяжчі битви на фронті в 2026 році будуть на Донеччині. За найоптимістичнішим сценарієм, Сили оборони битимуться за Лиман, Сіверськ, Костянтинівку, Дружківку, Мирноград та Добропілля. За більш песимістичним – за Краматорськ і Слов’янськ.
Оточення ключових міст Донеччини
Покровськ
Місто великою мірою втрачене. На північній околиці міста все ще є українські позиції, проте більша частина Покровська перебуває під контролем окупантів, зокрема, вся частина населеного пункту нижче залізниці. Лінія бойового зіткнення проходить ледь не по північній околиці міста, і карта Генштабу по цьому напрямку відстає від реальності щонайменше на місяць.
Запізнілі спроби зачистити Покровськ не дали бажаного результату через надто велику кількість росіян. Контрдії в сусідньому селі Родинське були успішними, проте згодом його повторно зайняв противник. Щонайменше з 6 листопада окупанти почали затягувати в Покровськ техніку, а 19 листопада в місто закотився перший російський танк.
Покровськ став першим містом цієї війни, яке Україна втратила не на землі, а в небі, коли приблизно в серпні росіяни встановили дроновий контроль над повітряним простором міста. Це унеможливило логістику та заміну людей на позиціях. Уніфікованого та масштабованого рішення по протидії ворожим пілотам на рівні Сил оборони все ще немає.
Мирноград
Місто-супутник Покровська залишається під контролем Сил оборони. Однак окупанти регулярно намагаються зайти в місто з різних боків, зокрема зі сторони Покровська. Найбільший ризик для Мирнограда – втрата останніх доріг до міста, що означатиме “закриття” вже сформованого напівоточення.
Костянтинівка
У місто вже понад місяць проникає противник, регулярно спалахують стрілецькі бої, які вже не є діями ДРГ. “Констаха” повністю проглядається противником з дрона, росіяни регулярно її обстрілюють. Окупанти дотримуються ідеї не штурмувати Костянтинівку, а обійти її щонайменше по Дружківці, щоб захопити одразу два міста. Саме тому вони продовжують старатися “наростити” свої клешні: східну – з боку Часового Яру, західну – з боку Добропільського виступу.
Лиман і Сіверськ
Міста-ворота до Слов’янська. Окупанти вже кілька разів “заскакували” в обидва міста, проте Силам оборони вдавалося їх вибити. Імовірно, в обох населених пунктах найближчим часом почнуться вуличні бої. На цих напрямках росіяни регулярно штурмують і на деяких ділянках просунулися майже на 20 кілометрів.
Натиск окупантів на Сіверськ посилився після падіння Білогорівки. Станом на кінець осені Сили оборони повністю або частково втратили ще три села західніше від Білогорівки: Григорівку, Серебрянку та Дронівку. Це оголило Сіверськ з півночі та створило росіянам суцільний коридор від окупованої Білогорівки, Верхньокам’янського до лісу та зрештою Лимана. Захоплення Сіверська відкриє росіянам дорогу до Слов’янська.
В історії з пожвавленням російського наступу на Лиман ключовою стала остаточна втрата Серебрянського лісництва наприкінці вересня цього року. Новою лінією розмежування на цьому напрямку стала залізниця, що йде від Лимана до Ямполя. Після витіснення українських підрозділів з лісництва окупанти пішли на Ямпіль, а звідти – на околиці колись деокупованого Лимана. Сам Лиман, за даними УП, росіяни планують обходити. Захоплення Лимана відкриє противнику ще одну дорогу на Слов’янськ.
Інші міста Донеччини
Добропілля, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ повністю під контролем Сил оборони, розташовані за 10–20 кілометрів від ЛБЗ, регулярно зазнають атак російськими дронами та КАБами. Добропілля та Дружківка щодня стають усе менш придатними для життя, в обох містах з літа проходить евакуація цивільних. Краматорськ і Слов’янськ лишаються останнім бастіоном великої цивілізації на Донеччині, втім, і їхня перспектива, на жаль, сумнівна.
Нагадаймо, раніше у Трампа озвучили, коли припиняться поставки зброї Україні.