Російські війська змінили тактику наступу на Покровському напрямку, перейшовши від інфільтрації малими групами до безперервних піхотних і механізованих штурмів. Про це в інтерв’ю NV заявив бригадний генерал Євген Ласійчук, командир 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ, інформує Завтра.UA. Саме він координує оборону Покровської агломерації.
За його словами, безпосередньо у Покровську противник ув’яз у щільних міських боях, не досягнувши оперативного прориву. Місто фактично розділене залізницею на північну і південну частини, чим росіяни намагаються скористатися для проникнення малими піхотними групами.
150 тисяч росіян біля агломерації: ставка на «м’ясні» штурми
За оцінками українського командування, поблизу Покровська та Мирнограда зосереджено близько 150 тисяч російських військових. Цю чисельну перевагу противник використовує не для маневрів, а для постійного тиску масою.
«Командування РФ просто заштовхує піхоту в бій, не рахуючись із втратами», — зазначає Ласійчук. Серед полонених дедалі частіше трапляються відмовники та військові, які втратили управління і ресурси, включно з продовольством.
З 1 вересня, за підтвердженими даними, росіяни втратили на цьому напрямку майже 6,5 тисячі особового складу, і ця цифра не є остаточною.
Від інфільтрації — до механізованих атак
Близько місяця тому російські війська різко змінили підхід до штурмів. Якщо раніше вони робили ставку на приховане проникнення малими групами, то нині застосовують:
- масовані піхотні атаки без пауз;
- механізовані прориви колонами;
- спроби обходу з півдня та південного заходу агломерації.
10 грудня противник спробував прорватися до північної частини Покровська великою колоною бронетехніки, однак атака була зірвана завдяки вогню FPV-дронів та артилерії. Паралельна спроба прориву на мотоциклах і квадроциклах у напрямку Гришиного також завершилася провалом.
Мирноград під потрійним тиском
Особливо складною залишається ситуація навколо Мирнограда. Противник чинить тиск одразу з трьох напрямків, концентруючи основні зусилля на південному сході.
Попри це, Сили оборони не лише утримують позиції, а й проводять локальні контрдії. У грудні українським підрозділам вдалося повернути під контроль частину територій на околицях агломерації.
Дрони замість колон: як працює логістика під вогнем
Через насичення неба російськими БПЛА традиційна логістика залишається обмеженою. Тому українські військові змушені диверсифікувати постачання:
- близько 50% логістики здійснюється за допомогою FPV та важких дронів;
- ще 20% — через наземні роботизовані комплекси;
- решта — сухопутними маршрутами.
Це дозволяє підтримувати оборону, мінімізуючи втрати особового складу.
Чим загрожує втрата Покровська
Покровськ має ключове оперативне значення. У разі його захоплення російська армія отримає зручний логістичний вузол, що значно спростить:
- перекидання боєприпасів;
- евакуацію поранених;
- ротацію військ;
- розвиток наступу вглиб Донеччини.
Саме Покровськ наразі блокує вихід російських сил на оперативний простір і стримує їхнє просування у напрямку Краматорсько-Слов’янської агломерації та потенційно — Харківської області.
Українська відповідь: виснаження замість лобових боїв
Ключовою стратегією Сил оборони залишається виснаження противника — через удари по логістиці, мінування маршрутів, активне застосування безпілотників та гнучке управління резервами.
«Поки ворог змушений витрачати час і ресурси на Покровському напрямку, ми зберігаємо можливість посилювати інші ділянки фронту», — підсумував Євген Ласійчук.
Раніше стало відомо, що СБУ вперше атакувала російське судно в Середземномор’ї.