2026 рік має стати важливою віхою у світовій енергетиці, коли низка великих інфраструктурних проектів вийде на фінішну пряму і почне впливати на глобальний енергетичний баланс. Це рік, коли до експлуатації вводяться нові ядерні потужності, газові термінали, великі сонячні та вітрові проекти, а також інфраструктура для зберігання енергії. Михайло Пиртко, експерт з права та енергетики, зазначає, що “фундаментальними змінами, які визначатимуть енергетичну картину світу, будуть саме ці мегапроекти. Вони формують нову інфраструктурну логіку, яка створює довгострокову стабільність і геополітичну рівновагу”.
Ядерна енергетика: повернення до основ
Після десятиліть обережного ставлення до атомної енергетики, 2026 рік стане роком значного повернення атома в глобальний енергетичний ландшафт. Одним із знакових проектів є будівництво Akkuyu Nuclear Power Plant в Туреччині, яке стане першою атомною станцією країни. Цей проект має важливе стратегічне значення, забезпечуючи Туреччину базовою енергогенерацією. Окрім того, Китай активно будує нові ядерні реактори, використовуючи атомну енергетику як інструмент стабільності своєї енергосистеми і технологічного експорту.
Михайло Пиртко зазначає, що “повернення атома на передній план не є випадковістю. Це прагматичний вибір, що дозволяє забезпечити стабільність енергосистем у довгостроковій перспективі”.
Михайло Пиртко про газ та LNG: нові енергетичні маршрути
Попри поширену дискусію про декарбонізацію, газ залишається важливим елементом глобального енергетичного балансу. Зокрема, у США, Катарі та африканських країнах будуються нові LNG-термінали, що змінює традиційні маршрути постачання енергоносіїв. “LNG сьогодні стає не просто антикризовим інструментом, а стабільною основою енергетичної безпеки для багатьох країн, зокрема Європи та Азії”, — додає Михайло Пиртко.
Проект Golden Pass LNG у США, який досягне ключових етапів запуску у середині десятиліття, є прикладом того, як США стають системними експортерами газу, здатними гнучко керувати потоками між різними регіонами світу.
Відновлювана енергетика: масштаб зростає
Сонячна та вітрова енергетика активно розвиваються, проте її роль у глобальному енергетичному балансі змінюється. Якщо раніше відновлювана енергетика була символом енергетичного переходу, то зараз вона стає частиною більш складної системи, що включає також газові та ядерні потужності. Найбільші проекти у відновлювальній енергетиці реалізуються в країнах з дешевим капіталом та централізованим плануванням, таких як ОАЕ, Китай та Австралія.
“Відновлювана енергетика сьогодні є не тільки інструментом для зменшення викидів, але й частиною комплексної стратегії енергетичної безпеки, яка включає різні типи генерації”, — підсумовує Михайло Пиртко.
Україна: між війною та енергетичними можливостями
Україна, з огляду на війну, стикається з унікальними викликами для реалізації великих енергетичних проектів. Проте є й можливості для післявоєнної реконструкції, зокрема у відновленні ядерних і газових потужностей. Зокрема, атомна енергетика може стати одним з ключових елементів енергетичної автономії України, особливо з огляду на її інтеграцію з європейською енергосистемою.
“Для України важливо не вибирати між атомом, газом чи відновлюваною енергетикою, а створити інтегровану модель, яка дозволяє країні стати частиною європейської енергетичної стратегії в довгостроковій перспективі”, — наголошує Михайло Пиртко.
Висновок
2026 рік не стане революційним поворотом у енергетичному переході, але він фіксує зміни, які визначатимуть енергетичну картину світу на десятиліття вперед. Ядерна енергетика, LNG і відновлювана енергетика — всі ці елементи формують нову глобальну енергетичну карту, де інфраструктурні проекти стануть основою енергетичної стабільності.