Європейська Комісія надіслала Україні чіткий сигнал: подальша фінансова допомога у розмірі 50 мільярдів євро, передбачена програмою Ukraine Facility до 2027 року, може бути повністю призупинена. Причиною цього є ухвалений закон, що обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), підпорядковуючи їхню діяльність Генеральному прокурору. Про це повідомляє впливове німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.) з посиланням на власні джерела, інформує Завтра.UA.
Загроза заморозки всіх траншів
За інформацією F.A.Z., керівництво України, включно з Президентом Володимиром Зеленським, отримало попередження від Єврокомісії про можливе повне припинення фінансування, якщо тиск на ключові антикорупційні інституції триватиме. Джерело в Києві, добре обізнане з ситуацією, підтвердило отримання відповідного листа українським урядом.
Опозиційна депутатка та ексміністерка з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе також підтвердила факт надсилання ЄС такого повідомлення. За її словами, у листі наголошувалося, що “фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена”. Йдеться саме про заморозку всіх наступних фінансових траншів, а не лише про їх частину. Більшість коштів у рамках програми Ukraine Facility, що складає загалом 50 мільярдів євро, надходять безпосередньо до державного бюджету України.
Звіт Єврокомісії: “Найгрубіша спроба втручання”
F.A.Z. повідомляє, що експерти Єврокомісії підготували детальний звіт, який містить глибокий аналіз подій навколо НАБУ та САП. Цей документ був переданий до посольств країн ЄС у Києві та до самої Комісії. У звіті обшуки та арешти в НАБУ характеризуються як “найгрубіша спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
На думку авторів звіту, це свідчить про “інституційний конфлікт, в межах якого владна верхівка демонструє свою здатність обмежувати автономні антикорупційні органи”. Такі дії розцінюються як відповідь на “розслідування, що зачіпають інтереси політичної та економічної еліт”.
Справа Чернишова як “інституційний спусковий гачок”
Офіційне обґрунтування рішень, яке стосувалося боротьби з російськими агентами в НАБУ, у звіті названо непереконливим. Натомість автори документа стверджують, що “інституційним спусковим гачком” операції стало розслідування проти колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова.
Чернишов, який є другом Президента Зеленського, обвинувачується НАБУ в отриманні вигоди в обмін на видачу будівельних дозволів, хоча він сам відкидає ці звинувачення. У звіті також зазначено, що головною ціллю операції 21 липня був співробітник НАБУ Олександр Скомаров, який вів справу проти Чернишова. У його підрозділі провели обшуки та вилучили документи, що призвело до “дестабілізації” роботи підрозділу. Є побоювання, що вилучені докази тепер можуть бути відхилені судами через порушення “конфіденційності та законності збору інформації”, що “фактично може призвести до закриття справи проти віцепрем’єра”.
Зміна пріоритетів та ризики для верховенства права
На думку фахівців ЄС, ця операція свідчить про зміну пріоритетів в Україні – від “підзвітності” до “дієздатності”. У звіті наголошується: “Політична ефективність дедалі частіше переважає над юридичною сталістю. Такі дії ставлять під сумнів досягнення України в сфері антикорупційної реформи”.
Експерти зазначають, що операція 21 липня підриває довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпає “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить “серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад”. “Цей випадок створює прецедент, що демонструє: будь-яку антикорупційну структуру в Україні можна „нейтралізувати“”, – йдеться у документі Єврокомісії.
Пресслужба відомства офіційно повідомила F.A.Z., що ЄС “глибоко стурбований” законодавчими змінами в Україні, оскільки вони несуть серйозну загрозу “повноваженням і спроможностям антикорупційних інституцій”. У ЄС НАБУ та САП називають “наріжними каменями” верховенства права в Україні, і переконані, що вони повинні мати змогу діяти “незалежно”.
Передумови та подальші кроки
Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який значно розширює повноваження Генерального прокурора щодо діяльності НАБУ та САП. Того ж вечора Президент Володимир Зеленський підписав закон, попри шквал критики з боку громадськості, антикорупційних структур та західних партнерів.
Згідно з новими нормами, Генпрокурор отримав право формувати групи прокурорів у САП, надавати письмові вказівки НАБУ, підписувати підозри топпосадовцям, закривати кримінальні провадження та передавати справи в інші органи. У НАБУ та САП попередили: така модель управління фактично знищує незалежність антикорупційної системи, створеної після Майдану.
Громадськість миттєво відреагувала на загрозливі зміни – у Києві, Харкові та інших містах відбулися протести. Іноземні партнери також не залишилися осторонь: дипломати та експерти наголосили, що новий закон суперечить європейському курсу України та її міжнародним зобов’язанням.
Вже 24 липня Президент Зеленський подав альтернативний законопроєкт №13533, який має на меті повернути незалежність НАБУ і САП. У ньому передбачено, що керівники органів самостійно підписуватимуть підозри та контролюватимуть розслідування без втручання Генпрокурора. І НАБУ, і САП вже висловили підтримку ініціативі Президента та закликали депутатів якнайшвидше її ухвалити.
Раніше стало відомо, що Україна розраховує на внески США в спільний інвестфонд вже цього року.