Українські та європейські лідери б’ють на сполох: зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці може стати черговою пасткою для американського президента. Аналітики Bloomberg вважають, що Трампу варто було б відкласти саміт, аби не вийти з нього слабаком, а майстром переговорів, інформує Завтра.UA.
Хоча прагнення Трампа до діалогу з опонентами США є зрозумілим, поспішно організовані зустрічі рідко приносять бажані результати. Візит його посланця Стіва Віткоффа до Москви та раптове запрошення на Аляску викликають більше питань, ніж відповідей. Щоб зрозуміти суть майбутньої зустрічі, варто поглянути на неї з позиції Володимира Путіна, для якого це — несподівана можливість.
Несподівана нагода для Путіна
Для російського диктатора саміт — це шанс одночасно зняти загрозу американських санкцій та посилити свої військові позиції. Схожий сценарій вже розгортався на початку цього року, коли Путін вдало скористався прагненням Трампа укласти мирну угоду щодо України. Побачивши, що США не готові активно озброювати Київ, Путін прискорив наступ, скориставшись ослабленням позицій України. Зрештою, навіть Трампу довелося визнати, що його обвели навколо пальця.
Зараз, напередодні крайнього терміну 8 серпня, коли США мали б запровадити нові фінансові санкції проти Росії, завдання Путіна — зробити достатньо, щоб зупинити цей процес, але при цьому забезпечити, щоб будь-які домовленості зміцнили позиції Москви. І поки що йому це вдається.
Стратегічні цілі Кремля: ізоляція України та власна реабілітація
Першочерговим завданням Путіна було недопущення тристоронньої зустрічі за участю Володимира Зеленського. Присутність українського лідера змусила б сторони вести реальні переговори, що ускладнило б для Кремля маскування своєї байдужості до миру. Наполягаючи на двосторонньому форматі, Путін може запропонувати Трампу умови, які Вашингтон, можливо, прийме, але які є неприйнятними для України. Це дозволить знову зобразити Зеленського як перешкоду на шляху до миру та зняти тиск з Москви.
Другою метою було обрати місце, яке б символізувало реабілітацію Путіна на світовій арені. Саміт на Алясці — колишній території Російської імперії — став би потужним сигналом. Це був би перший візит Путіна до США (за винятком ООН) з 2007 року, що продемонструвало б, що він більше не є ізгоєм, який боїться арешту за ордером Міжнародного кримінального суду.
Туманні пропозиції та реальні поступки
Саме запрошення на саміт вже є перемогою для Кремля. Якщо ж воно призведе до відтермінування санкцій або до “мирного” плану, що посіє розбрат між Україною та її союзниками, — це буде подвійний успіх.
За інформацією німецького видання Bild, російські чиновники фактично обійшли посланця Трампа Віткоффа під час його візиту, залишивши його в розгубленості щодо реальних пропозицій. Здається, Кремль готовий розглянути передачу Україною тих частин Донбасу, які Росія ще не окупувала, в обмін на припинення вогню. Тобто, це не обмін територіями, а здача українських земель в обмін на ймовірно тимчасове перемир’я. Більше того, російська “пропозиція” може вимагати від України виведення військ зі значно більших територій Херсонської та Запорізької областей.
Кремль також може запропонувати перемир’я у повітряній війні, щоб уникнути санкцій. Проте це менша поступка, ніж здається, адже українські далекобійні дрони та ракети завдають дедалі більшої шкоди російським військовим та енергетичним об’єктам.
Чого насправді прагне Україна і чого хоче Путін
Українці розуміють, що для припинення війни доведеться йти на територіальні поступки, але вони розглядають їх за прикладом Німеччини після Другої світової війни. Тоді Радянський Союз отримав контроль над східною частиною країни, але Західна Німеччина зберегла свій суверенітет над цими землями і зрештою повернула їх, отримавши можливість мирно розвиватися.
Однак немає жодних ознак того, що Путін готовий до такої угоди. Його цілі незмінні: контроль над демілітаризованою Україною та визнання США російської сфери впливу в Європі. Саме це він має на увазі, коли говорить про готовність до переговорів про припинення вогню після усунення “корінних причин” війни.
Для саміту Трампа і Путіна, можливо, ще настане свій час і місце. Але навряд чи це має відбутися цього тижня на Алясці. Для досягнення справжнього миру потрібен значно більший тиск на Росію — як фінансовий, так і військовий, — а також ретельна підготовка, якої наразі бракує з американського боку.
Нагадаймо, раніше європейські союзники застерігли Трампа від фатальних компромісів.