Президент Дональд Трамп ухвалив рішення не схвалювати пакет озброєнь для Тайваню на суму понад $400 мільйонів, що викликало занепокоєння серед експертів. Цей крок є спробою Трампа використати військове співробітництво з Тайванем як важіль впливу у торгових переговорах. А також підготовці до потенційного саміту з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Відмова від поставок зброї розглядається як повний розворот у багаторічній політиці США щодо самоврядного острова, який Пекін вважає своєю невід’ємною територією. Про це повідомило видання The Washington Post із посиланням на п’ять джерел, інформує Завтра.UA.
Призупинення пакету допомоги: пошук діалогу з Пекіном
Джерела видання The Washington Post, які говорили на умовах анонімності, повідомили, що адміністрація Трампа цього літа відклала схвалення пакету військової допомоги для Тайваню. Цей пакет був би “більш смертоносним”, ніж попередні, і включав би боєприпаси та автономні дрони. Рішення є частиною ширшої стратегії, спрямованої на пом’якшення напруженості у відносинах із Китаєм, що вже проявилося в послабленні експортного контролю на напівпровідники та відмові від заборони TikTok.
Реакція Тайваню та думки експертів
Міністерство закордонних справ Тайваню не надало прямого коментаря щодо призупинення допомоги, але наголосило, що співпраця зі США триває і Тайвань рішуче налаштований зміцнювати свою обороноздатність. У заяві йдеться, що острів “співпрацюватиме зі Сполученими Штатами та іншими дружніми країнами-союзниками, щоб спільно стримувати агресію та забезпечувати регіональний мир і стабільність”.
Колишній чиновник Пентагону Ден Блюменталь висловив стурбованість з приводу такого рішення. Він зазначив, що зараз “був би абсолютно невідповідний час для США, щоб прибрати ногу з педалі газу”. Це відбувається на тлі того, що Народно-визвольна армія Китаю, за оцінками американської розвідки, має бути готовою до захоплення Тайваню до 2027 року.
Зміни в підході США до військової допомоги
Адміністрація Трампа вважає, що Тайвань, який має сильну економіку, повинен купувати власну зброю, а не отримувати її безоплатно. Ця позиція також проявляється у ставленні до України. Замість надання прямої допомоги, президент просуває програму, згідно з якою європейські країни закуповуватимуть американську зброю для подальшої передачі Києву.
Попри це, Конгрес має повноваження щорічно надавати Тайваню до $1 мільярда військової допомоги. Також, нещодавно Тайвань домовився про оплату масштабного пакету поставок зброї, що складатиметься з “асиметричного” обладнання, такого як дрони та ракети. На поставку цієї зброї можуть знадобитися роки, але це відображає готовність Тайваню збільшувати власні витрати на оборону.
Суперечливі сигнали та майбутній саміт
Політика Трампа щодо Китаю та Тайваню надсилає суперечливі сигнали. З одного боку, він ініціював торговельну війну з Пекіном. А з іншого — звинуватив Тайвань у крадіжці американської напівпровідникової промисловості. У серпні адміністрація відмовила президенту Тайваню Лаю Цзін-де у запланованій поїздці до США.
У той же час, високопоставлені чиновники адміністрації проводять телефонні розмови зі своїми китайськими колегами, готуючись до можливого саміту Трампа з Сі Цзіньпіном цієї осені. Міністр оборони Піт Хегсет, зокрема, заявив китайському колезі, що США “не прагнуть конфлікту з Китаєм, а також не прагнуть зміни режиму”.
Це рішення Трампа щодо Тайваню підкреслює його транзакційний підхід до зовнішньої політики. Де підтримка партнерів тісно пов’язана з інтересами США у сфері торгівлі та дипломатії.
Нагадаймо, раніше стало відомо про таємну угоду: Скільки Кім Чен Ин «заробив» на війні в Україні.