Європа нині перебуває в настільки напруженому стані, що будь-який інцидент здатен стати «моментом Франца Фердинанда» . І миттєво запустити Третю світову війну. Про це пише видання Politico, аналізуючи надзвичайну ситуацію, що склалася напередодні саміту лідерів ЄС у Копенгагені, інформує Завтра.UA. Провокації Володимира Путіна та напіввідстороненість Дональда Трампа змушують Європейський Союз радикально трансформуватися, прагнучи перетворитися на справжню військову державу.
Напруга досягла піку: від дронів над аеропортом до російських винищувачів
Військові загрози, що оточують зібрання в Копенгагені, є зловісними. Нещодавно російські винищувачі влетіли в повітряний простір НАТО, що спонукало до публічної підтримки ідеї їх збиття. Крім того, аеропорт у столиці Данії, куди прибувають лідери, минулого тижня зазнав серйозних збоїв через таємничі дрони, що Данія назвала «гібридною атакою».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наполягає на безпрецедентному обговоренні на саміті військового потенціалу ЄС, яке виходить далеко за межі традиційних тем блоку. Серед варіантів, що обговорюються, — створення «стіни з дронів» — системи, яка виявлятиме, відстежуватиме та збиватиме дрони. А також проєкти, що забезпечують швидку протидію літакам, які вторгаються в європейське небо.
Високопосадовець ЄС наголосив, що хоча “підняття винищувачів до ладу – це завдання НАТО”, завдання ЄС – підвищити готовність і мати інструменти для реагування на загрози, посилюючи спільні можливості.
Шукаючи баланс: стримування і ризик ескалації
Після зустрічі Трампа та Путіна на Алясці влітку, короткий проблиск оптимізму швидко змінився новою хвилею суперечок та ще більш загрозливою поведінкою. Наступний саміт, запланований на кінець жовтня у Брюсселі, має на меті знайти реальні рішення щодо посилення обороноздатності Європи та надання фінансової допомоги Україні.
Урядовці приватно висловлюють стурбованість щодо «моменту Франца Фердинанда» — раптової ескалації, що може втягнути континент у повномасштабний конфлікт, подібно до подій 1914 року.
Рафаель Лосс, науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, зазначає: «Завдання європейських лідерів у Копенгагені полягає в тому, щоб знайти баланс стримування з російським керівництвом, яке дедалі більше прагне ризику». Ситуація ускладнюється невизначеною позицією США, де президент Трамп каже: «Не соромтеся збивати [російські літаки], але чи підтримаю я вас, я не знаю».
Заклик Зеленського та фінансові розбіжності
У неділю Польща підняла в повітря винищувачі після російської атаки на Україну, яка тривала понад 12 годин. Президент України Володимир Зеленський попередив, що Кремль не чекатиме завершення війни в Україні. А «відкриє якийсь інший напрямок», закликаючи Європу посилити свою оборону.
Хоча основи оборони отримують загальний консенсус, питання фінансування перетворення ЄС на ефективну світову державу залишається предметом суперечок. Військові лідери стверджують, що Європа вже має справу з війною низької інтенсивності з Росією. І готовність витрачати кошти може бути частиною стримування. Проте країни, як-от Іспанія, Нідерланди, Швеція та Німеччина, стурбовані додатковими запозиченнями для оплати військового переозброєння та допомоги Україні.
Ізоляція Орбана та «репараційний кредит»
Одним із ключових фінансових питань є підтримка України, яка зіткнеться з дефіцитом бюджету близько $23 мільярдів наступного року. Фон дер Ляєн запропонувала рішення у вигляді «репараційного кредиту» у розмірі €140 мільярдів, який буде фінансуватися за рахунок санкційних російських коштів, заморожених ЄС з 2022 року.
Цьому плану перешкоджає прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Але Комісія вважає, що знайшла юридичний обхідний шлях, щоб виключити Угорщину з процесу прийняття рішень. Дипломати ЄС сподіваються, що «Мета [у Копенгагені] — заручитися достатньою підтримкою з боку інших країн, щоб ізолювати Орбана».
Копенгагенський саміт є ще одним кроком у новому, небезпечнішому розділі життя ЄС. Але, як зазначають експерти, блок все ще намагається вийти на передові позиції, і має небагато очевидних «заспокійливих засобів» для протистояння агресії Москви.
Нагадаймо, раніше стало відомо, що Трамп тисне на Брюссель, а не на Кремль: США перекладають фінансовий тягар війни на союзників.