Москва проводить систематичну кампанію конфіскації нерухомості, що належить українцям, які були змушені втекти від окупації. За даними розслідування французького видання Le Figaro, майже 25 000 об’єктів нерухомості у чотирьох анексованих Росією регіонах було виявлено як такі, що підлягають конфіскації або вже конфісковані, інформує Завтра.UA. Журналісти видання також поспілкувалися з жертвами цього масштабного розграбування.
«Безхазяйне» майно: механізм конфіскації
Спочатку російські окупанти привласнювали державне та підприємницьке майно, але згодом почали забирати приватне житло українців у Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. Будинки називають «безхазяйними», навіть якщо їхні власники просто були змушені втекти або загинули під час бойових дій.
Для легітимізації цих дій окупаційна влада використовує бюрократичну процедуру:
- Визнання «порожнім»: Житло, яке не фігурує у російських земельних реєстрах, описують як «безхазяйне майно».
- 30 днів на явку: Після визнання житла «порожнім» власник має лише 30 днів, щоб особисто з’явитися до окупаційної влади з російським паспортом.
- Перехід у власність: Якщо власник не з’являється протягом трьох місяців, майно переходить у власність російської держави за рішенням окупаційного «суду».
Як зазначає один із постраждалих, Олег: «Ці 30 днів – лише привід. Вони знають, що я не можу повернутися». Подорож до окупованих територій є вкрай небезпечною та складною, вимагаючи проходження лінії фронту та ризикуючи ув’язненням.
Географія розграбування: Маріуполь – лідер за вилученнями
Аналіз офіційних документів, опублікованих окупаційними адміністраціями, дозволив Le Figaro виявити майже 25 000 будинків, які підлягають конфіскації. Це число, на думку експертів, є заниженим.
- Маріуполь: Найбільше будинків росіяни відібрали у цьому зруйнованому місті — близько 13 тисяч.
- Інші регіони: Високий рівень «вилучень» також зафіксовано в Енергодарі, Донецьку та на Луганщині.
- Крим як полігон: Москва вперше випробувала цю стратегію в Криму з 2014 року, де до липня 2024 року ООН зафіксувала 5516 конфіскованих об’єктів.
«Конфіскація справді набула масових масштабів після псевдореферендумів у вересні 2022 року та оголошення про інтеграцію чотирьох окупованих регіонів до складу Російської Федерації», – зазначає Віра Ястребова, директорка НУО «Східна правозахисна група».
Стратегія «русифікації» та злочин проти людяності
Експерти та правозахисники називають цей процес «великою конфіскацією» — потенційним злочином проти людяності та частиною стратегії Кремля щодо «русифікації» окупованих територій.
«Під виглядом бюрократичної процедури «формалізації» здійснюється масштабна конфіскація. Це зловживання, плановий та широко поширений процес», – наголошує Віра Ястребова.
Юридичне копіювання та вставка практично ідентичних законів у чотирьох областях на початку 2024 року, що дозволяють конфісковувати майно з «ознаками відсутності права власності», ілюструє бажання Москви стандартизувати процедуру та систематизувати розграбування. Ця правова база також дозволяє окупаційній владі «легітимізувати» себе, демонструючи, що вони «беруть на себе відповідальність» за питання житла, зокрема після критики щодо свавільних захоплень.
Нагадаймо, раніше розкрито новий план Путіна щодо війни.