Лідери Європейського Союзу не змогли підтримати амбітний план щодо надання Києву позики в розмірі 140 мільярдів євро, використовуючи доходи від заморожених державних активів Росії. Основною перешкодою став опір Бельгії. Це зруйнувало надії України на отримання критично важливих коштів на початку наступного року для протидії російській агресії. Про це повідомляє Financial Times, інформує Завтра.UA.
На зустрічі в Брюсселі в четвер лідери ЄС обговорювали використання готівки, отриманої від іммобілізованих суверенних російських активів на суму близько 190 мільярдів євро, для фінансування так званого «репараційного кредиту» для Києва. Це обговорення відбувалося на тлі послаблення зусиль Росії щодо припинення війни та зменшення підтримки з боку Сполучених Штатів.
Опір Брюсселя: Побоювання помсти Москви
Ключовим противником плану стала Бельгія. Країна вимагала «залізних гарантій» відсутності фінансових збитків, побоюючись серйозних правових та фінансових наслідків, якщо Росія вживе заходів у відповідь на цей план.
Бельгійські побоювання є особливо вагомими, оскільки більшість заморожених активів зберігаються у центральному депозитарії цінних паперів Euroclear, що базується в Брюсселі.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер після зустрічі заявив, що йому потрібна більша ясність щодо правової бази та потенційних ризиків для євро. Він також вимагає гарантій від інших країн щодо того, що гроші можуть бути повернені у разі необхідності.
«Правова база — це не розкіш», — наголосив Де Вевер.
Звернення до Комісії та перенесення рішення
Незважаючи на відсутність офіційної підтримки позики, 26 лідерів ЄС (Угорщина утрималася) звернулися до Європейської комісії з проханням «якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки фінансових потреб України».
Вони домовилися повернутися до обговорення цього питання на наступній зустрічі, запланованій на грудень.
Президент Європейської ради Антоніу Коста заявив: «Ми ухвалили найважливіше політичне рішення, щоб забезпечити повну фінансову підтримку України для задоволення її фінансових потреб у 2026 та 2027 роках». Хоча й додав, що кілька лідерів порушили «технічні питання», які необхідно вирішити.
Коментарі лідерів: Технічні питання та правова база
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що лідери домовилися «про те, що саме — тобто про репараційну позику — і ми маємо працювати над тим, «як», як ми зробимо це можливим». Вона додала, що хоча іммобілізовані активи залишаються «у центрі уваги», «потенційно, завжди є інші варіанти».
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який рішуче підтримав ідею кредиту, визнав, що Бельгія порушила «деякі дуже серйозні питання, які нам ще потрібно вирішити», включаючи ризик відповідальності для Euroclear.
«Комісії сьогодні доручили опрацювати всі можливі варіанти та представити їх нам на наступному засіданні Європейської Ради, яке відбудеться 18 грудня», – повідомив Мерц. Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив, що позика «залишається центральним набором варіантів» підтримки України.
Наслідки для Києва та терміновість фінансування
Відмова підтримати цю схему може затримати досягнення мети комісії щодо схвалення фінансової підтримки для України до кінця року. А також ускладнити плани фінансування закупівель зброї Києвом. На Європу також чинила тиск адміністрація Трампа, вимагаючи. Щоб вона взяла на себе оплату озброєння України, зокрема американського виробництва.
Президент України Володимир Зеленський, який був присутній на саміті ЄС, наголосив на терміновості ситуації.
«Нам потрібні гроші у 2026 році, і краще отримати їх на самому початку року. Але я не знаю, чи це можливо», – сказав Зеленський, підкреслюючи значні фінансові потреби, з якими зіткнеться Україна у війні проти Росії.
Європейські лідери так званої «коаліції охочих» країн зустрінуться у п’ятницю. Вони прагнуть надіслати Україні чіткий сигнал підтримки на тлі невдалих мирних переговорів.
Нагадаймо, раніше ЄЦБ висунув жорстку умову для “репараційного кредиту” Україні.