Українські оборонні компанії, які стали світовими лідерами у виробництві безпілотників під час війни, тепер активно прагнуть вийти на ринки країн-членів НАТО. Це стратегічний крок, зумовлений потребою у західному фінансуванні для підтримки інноваційного темпу, а також зростаючим інтересом союзників до українського бойового досвіду та технологій БПЛА. Про це пише Bloomberg, інформує Завтра.UA.
Шлях від фронту до фінансування: експорт як необхідність
Україна перетворилася на світову наддержаву у сфері безпілотників, випускаючи до 4 мільйонів різних типів дронів на рік, що значно перевищує виробництво США (близько 100 000 військових БПЛА на рік). Однак, попри технологічний прорив, українські компанії стикаються з нестачею коштів для подальшого нарощування виробництва та інновацій. Експорт на ринки НАТО розглядається як критично важливе джерело фінансування.
Як зазначає Олександр Грачов, інженер і керівник великого українського виробника дронів TSIR, його компанія стала однією з перших, хто шукає партнерства з НАТО за кордоном. Грачов, який створює складальну лінію у Фінляндії у співпраці з фінським партнером Summa Defence Plc, прагне двох цілей:
- Забезпечити надійне постачання фронту, перенісши частину виробництва у безпечніші європейські країни.
- Залучити західне фінансування для збільшення обсягів виробництва.
«Річ не лише в кількості безпілотників, а й у їх різноманітності. Ймовірно, більше, ніж усі країни НАТО разом узяті зараз», — сказав аналітик RAND Майкл Бонерт.
Європа вчиться на досвіді України: стіна з дронів
Європейські країни, які дедалі частіше стикаються з порушеннями повітряного простору російськими дронами та літаками (як це було у Польщі та над Скандинавією), усвідомлюють свою вразливість. Ці інциденти підживлюють відчуття терміновості та посилюють інтерес до досвіду України.
Українські інновації охоплюють:
- Далекобійні ударні дрони.
- Дешеві FPV-дрони (з видом від першої особи).
- Дрони-перехоплювачі, які використовуються для боротьби з російськими роями БПЛА, зокрема “Шахедами”.
Наприклад, Україна та Велика Британія планують найближчими місяцями розпочати спільне виробництво дронів-перехоплювачів. Крім того, Європейський Союз веде переговори про створення так званої «стіни з дронів» у консультації з Києвом.
Українські виробники мають унікальну перевагу — швидкість ітерацій. Грачов зазначає, що його дрони в Україні пройшли через три покоління, поки він налагоджував виробничу лінію у Фінляндії.
Спільні підприємства та інвестиції: прорив на західні ринки
Виробники безпілотників створюють спільні підприємства та відкривають виробничі об’єкти за межами України, що є прямою дорогою до світового та натівського ринків:
- «Скайтон» (виробник легких дронів спостереження) відкрив свій перший об’єкт у Словаччині минулого року і оголосив про партнерство у Данії та Великій Британії. Компанія залучила понад 10 мільйонів євро іноземних інвестицій.
- FlyWell (холдингова компанія, що об’єднує кількох українських виробників дронів) прагне залучити близько 50 мільйонів доларів для європейських виробничих та дослідницьких проєктів.
- Данія виділила 500 мільйонів крон ($77 млн) на допомогу українським компаніям-виробникам зброї у започаткуванні виробництва на її території. Перший такий проєкт — виробництво ракетного палива для компанії Fire Point, що випускає крилату ракету «Фламінго» з дальністю польоту 3000 км.
Навіть Сполучені Штати ведуть передові переговори щодо угоди, яка може передбачати експорт українських безпілотників для використання американськими військовими.
Зміна політики: дозвіл на експорт
Тривалий час питання експорту військових ноу-хау було політично чутливим в Україні. Однак позиція уряду змінюється.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна планує відкрити експорт зброї союзникам, принаймні тієї, якою його армія добре оснащена, щоб отримати більше коштів для внутрішнього виробництва дефіцитних товарів. У вересні він заявив на Генасамблеї ООН: «Вам не потрібно починати ці перегони з нуля. Ми готові поділитися тим, що вже себе зарекомендувало». 3 листопада він анонсував відкриття представництв у Берліні та Копенгагені для продажу зброї.
Як зазначають виробники, справжня віддача від експорту буде після війни, але вже зараз іноземні проєкти забезпечують життєво необхідний грошовий потік, який потім використовується для вдосконалення дронів, виготовлених для ЗСУ.
Запорука успіху: швидкість, доступність та бойовий досвід
Український сектор БПЛА, який зріс від 10 виробників у 2022 році до 500 зараз, став прикладом того, як інновації, швидкість та доступність часто мають більше значення, ніж дорогі технології. Українські дрони вирізняються:
- Простішою ремонтопридатністю у польових умовах.
- Високою економічною ефективністю (дешеве виробництво).
- Швидким впровадженням модернізацій.
Цей досвід впливає на військову доктрину НАТО: Міністр оборони США Піт Хегсет, посилаючись на Україну, перекласифікував дрони як одноразові (як кулі) і закликав до «домінування дронів» у США.
Українські компанії, як-от TSIR Грачова, також працюють над виробництвом дронів без китайських компонентів, що, хоча й підвищує вартість приблизно на третину, є необхідним кроком для забезпечення продажів військовим НАТО.
Нагадаймо, раніше стало відомо, що Польща зводить власну «стіну від дронів»: Варшава не чекає ЄС у протистоянні Росії.