В Україні існує значний мобілізаційний ресурс, який часто залишається поза увагою — це військові пенсіонери. Ці люди мають досвід служби у Збройних силах, МВС, СБУ, Нацгвардії та інших силових структурах. Багато з них вийшли на пенсію не через стан здоров’я, а через вислугу років або реформу, залишаючись при цьому працездатними та фізично активними. Видання «Телеграф» з’ясувало, скільки таких людей є в Україні та чи можуть вони бути корисними для армії під час повномасштабного вторгнення.
Фактична кількість військових пенсіонерів мобілізаційного віку
Як інформує Завтра.UA у публічному просторі раніше з’являлися дані про 635,8 тисяч військових пенсіонерів. Однак, згідно з офіційною інформацією Пенсійного фонду України, наданою на запит, ситуація дещо інша. Станом на червень 2025 року, пенсії за вислугу років отримують 160 859 осіб віком від 45 до 60 років.
З цієї кількості:
- 47 091 особа працює, але не у військовій сфері.
- 98 120 офіційно є безробітними.
- 15 544 особи продовжують військову службу.
- 104 особи виокремлені як мобілізовані або добровольці.
Середній вік виходу на пенсію становить 44,19 року, що вказує на значний потенціал для виконання завдань, особливо на штабних, інженерних чи технічних посадах. Однак Пенсійний фонд не веде облік осіб з інвалідністю, тому реальна кількість тих, хто може нести службу, залишається невідомою.
Наявність пенсії не звільняє від мобілізації
Міністерство оборони України чітко пояснило: наявність пенсії не є підставою для звільнення від призову. Граничний вік перебування в запасі для рядового та офіцерського складу становить 60 років, а для вищого офіцерського складу — 65 років. Формально майже всі військові пенсіонери є мобілізаційним ресурсом нарівні з іншими громадянами.
Важливо, що призвані на службу військові пенсіонери продовжують отримувати свої пенсійні виплати протягом усього періоду служби.
Нещодавно Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, що дозволяють особам, які досягли граничного віку, укладати контракти на службу під час воєнного стану. Після письмової згоди командира та підтвердження придатності ВЛК, навіть 60-річні громадяни можуть служити, а для них встановлюється випробувальний термін у 2 місяці. Для офіцерів такого віку рішення про контракт додатково узгоджується з Генштабом.
Виклики та можливості для підсилення армії
Реальна бойова цінність військових пенсіонерів залежить від кількох ключових факторів, зокрема:
- Вік і стан здоров’я. Хоча багато хто вийшов на пенсію здоровим, за кілька років стан здоров’я може змінитися. Оскільки військовозобов’язані мають проходити ВЛК щороку, а військові пенсіонери цього часто не роблять, їхня реальна придатність стає відомою лише після мобілізації.
- Спеціалізація. Особливо цінними для армії є фахівці з актуальними військовими спеціальностями, такі як зв’язківці, інженери, сапери, а також розвідники. Водночас закон дозволяє призначати військових на нижчі посади, ніж ті, які вони займали раніше.
- Моральний аспект. Адвокат Ігор Чудовський наголошує, що військовим пенсіонерам логічно було б самим звертатися до ТЦК, оскільки вони є професійними військовими. Однак, масового призову цієї категорії громадян поки що не відбувається.
Що далі?
Майор Роман Істомін з Полтавського обласного ТЦК та СП підкреслює, що військові пенсіонери віком до 60 років є військовозобов’язаними і можуть отримати повістку нарівні з цивільними.
Запити щодо кількості військових пенсіонерів, мобілізованих у 2022–2024 роках, поки що залишаються без відповіді від Генштабу.
Крім того, додатковим стимулом для повернення на службу може стати перегляд системи пенсійних виплат військовим. Потенційне скорочення доплат та зміна перерахунків можуть спонукати частину досвідчених пенсіонерів повернутися в стрій, принаймні на контрактній основі, щоб підтримати економічно своє становище.
Нагадаймо, раніше стало відомо про “діряву” мобілізацію: куди зникають 20 тисяч мобілізованих щомісяця.