Коли минулого тижня Росія відправила щонайменше 20 безпілотників до Польщі, російський президент Володимир Путін дав зрозуміти: він не збирається припиняти свою війну проти Заходу. За даними Politico, вторгнення в повітряний простір НАТО відбулося на тлі тривалих повітряних атак в Україні, які призвели до жертв серед мирного населення, пошкодження урядових будівель у Києві та представництв ЄС та Великої Британії, інформує Завтра.UA.
На думку аналітиків, Путін пов’язав своє політичне виживання з постійною конфронтацією зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками.
«Президент війни»
«Путін — президент війни, — сказав Микола Петров, старший аналітик лондонського Центру нових євразійських стратегій. — Він не зацікавлений у її припиненні».
На думку Петрова, повернення до ролі президента мирного часу означало б пониження для Путіна, який вже став лідером воєнного часу. Він не може відмовитися від цієї ролі, незалежно від умов.
Політичні ризики припинення війни
Попри значні втрати (близько мільйона) та негативний вплив на економіку, завершення конфлікту є політично ризикованим для Путіна. Хоча Кремль, ймовірно, міг би представити мирну угоду як перемогу для більшості росіян, найбільшу загрозу для його правління становить не ліберальна опозиція, а невелика, але впливова група націоналістів.
За словами Петрова, Путін пообіцяв цим націоналістам грандіозну перемогу не лише над Україною, а й над «колективним Заходом». Олександр Баунов, колишній російський дипломат, зазначає, що в російському військово-політичному істеблішменті існує бажання «знищити НАТО, щоб показати, що воно нічого не варте».
Посилення гібридної війни
Після зустрічі Путіна з президентом США Дональдом Трампом, яка, як очікувалося, мала бути присвячена досягненню перемир’я, Москва посилила свою гібридну війну проти Європи. Російські безпілотники неодноразово заходили в повітряний простір Польщі. За даними WELT, п’ять дронів, що перетнули кордон, прямували до бази НАТО, перш ніж їх перехопили винищувачі.
Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, нещодавно погрожував Фінляндії, звинувативши її в «плануванні нападу» і заявивши, що це може призвести до «краху фінської державності». Аналітики вважають, що ця риторика нагадує меседжі Кремля перед повномасштабним вторгненням в Україну в лютому 2022 року.
Тест на міцність НАТО
За словами Кирила Рогова, засновника аналітичного центру Re:Russia, такі дії, як вторгнення в Польщу, є попередженням для Трампа та європейських лідерів, які обговорюють надання Україні гарантій безпеки.
«Путін показав, що він може атакувати країни НАТО сьогодні, і в них немає жодних систем оборони», — сказав він.
Сумнівна позиція Трампа щодо НАТО, на думку аналітиків, вселяє в Путіна впевненість у тому, що йому це зійде з рук. Російський президент прагне перевірити готовність НАТО до реагування, сподіваючись виявити Альянс як «беззубого тигра».
Реакція Вашингтона, зокрема заява Трампа про те, що вторгнення дронів «могла бути помилкою», лише посилює ці побоювання. Кремль, зі свого боку, заперечує навмисний характер провокації, називаючи її «тролінгом у стилі Путіна».
«Він любить, коли речі є амбівалентними, щоб їх можна було інтерпретувати або як навмисні, або як випадкові», — підсумував Рогов.
Раніше стало відомо, що Кремль гальмує мир: Росія оголосила про “паузу” в переговорах з Україною.