Вторгнення російських безпілотників у повітряний простір країн-членів НАТО, зокрема Польщі та Румунії, стало найсерйознішим викликом для Альянсу за останні 75 років. Ці інциденти ставлять під сумнів ефективність європейського “повітряного щита” і випробовують політичну волю блоку до опору. Як зазначає журнал The Economist, система захисту НАТО є грізною лише в теорії, тоді як на практиці вона стикається з серйозними прогалинам, інформує Завтра.UA.
Повітряні вторгнення випробовують волю НАТО
10 вересня 19 російських безпілотників вторглися в повітряний простір Польщі, спричинивши масштабну реакцію Альянсу. Хоча генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав відповідь “дуже успішною”, польські та нідерландські винищувачі збили лише незначну частину порушників. Кілька днів по тому, 13 вересня, російський безпілотник також увійшов у повітряний простір Румунії. Ці події відбулися на тлі суперечливих заяв колишнього президента США Дональда Трампа, який назвав конфлікт в Україні “не війною Трампа”, що підкреслює потенційну відсутність політичної волі для рішучої відповіді.
Трирівневий повітряний щит НАТО
Повітряний щит НАТО складається з трьох ключових компонентів: виявлення загроз, винищувальної авіації та наземних систем ППО.
- Виявлення: Основою системи є 14 літаків далекого радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВ), що базуються в Німеччині, а також безпілотники RQ-4 Phoenix, які ведуть тривале спостереження. Вони дозволяють відстежувати російські літаки, дрони та ракети далеко за межами кордонів НАТО, зокрема над Україною та Білоруссю. Деякі країни, як-от Польща, також інвестують у нові технології, включаючи аеростати з радарами.
- Винищувачі: Другий рівень захисту — це винищувачі, які постійно патрулюють східноєвропейський повітряний простір. Літаки союзників, які діють на ротаційній основі, можуть супроводжувати російські цілі та, за потреби, збивати їх. Нещодавно було створено додаткову місію для захисту польських авіабаз, через які проходить західна військова допомога для України.
- Наземні системи ППО: Третій компонент включає радари та наземні комплекси протиповітряної оборони. Країни Східної Європи використовують власні засоби, доповнені американськими зенітно-ракетними комплексами Patriot. Крім того, США мають есмінці з далекобійними радарами та наземні радари в Румунії та Польщі, які об’єднані в інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони (IAMD).
Вразливості системи та політична воля
Попри заявлену міць, система захисту НАТО має критичні недоліки. Головна проблема — вичерпання арсеналів через масовані поставки в Україну. За даними The Economist, багато потужних систем ППО було передано Києву, що послабило європейський “щит”. Зокрема, Німеччина під тиском США пообіцяла передати Україні ще дві системи Patriot. Генсек НАТО Марк Рютте визнав, що Альянсу необхідно на 400% збільшити свої засоби ППО для відповідності планам.
Крім того, є проблеми з виявленням невеликих російських безпілотників, які часто виготовлені з пінопласту і їх важко відстежити. Навіть якщо дрони виявляються, їх перехоплення дорогими ракетами ППО, призначеними для великих цілей, є неекономічним. Європейські країни відстають у розробці ефективних засобів ближнього радіусу дії, таких як лазери та гармати.
Окремою, і, можливо, найважливішою, проблемою є брак політичної волі. Ефективність повітряного щита значною мірою залежить від США, чия увага може зміститися під впливом адміністрації Трампа. Крім того, діючі правила НАТО не дозволяють збивати ракети та дрони над Україною чи Білоруссю. Це вимагає одностайного схвалення всіх 32 країн-членів, що може бути заблоковано, наприклад, Угорщиною або Словаччиною.
Загалом, хоча Польща відкрито звинуватила Росію в навмисних провокаціях, європейські країни залишаються не готовими до рішучих дій, подібних до тих, що застосовує Ізраїль, який завдає превентивних ударів за межами своїх кордонів. Як підсумовує The Economist, хоча в разі повномасштабного конфлікту правила ведення бойових дій, безумовно, зміняться, наразі Європа залишається вразливою.
Раніше стало відомо про інцидент у Польщі: що приховує атака дронів, і як НАТО збирається відповісти.