​Без знеструмлень уже не обійтися. І причина не лише в масовому обстрілі


Сотні тисяч українців без світла 

Не найдужча, але руйнівна: вдосвіта четверга росіяни здійснили вже 11-ту масовану атаку з початку року. Головною ціллю знову була енергетика. Росія використала 91 ракету й 97 ударних безпілотників. Пуски з літаків російської стратегічної авіації зафіксували о 5:30.

Фото: ДСНС

Рятувальники ліквідовують наслідки атаки росіян на Львівщині, 28 листопада 2024 р.

На Київщині повітряна небезпека тривала понад 10 годин. Цілі вдалося збити, однак постраждали люди. Через відключення світла в регіоні відкрили майже пів тисячі пунктів незламності. 

У Києві також працювала протиповітряна оборона. Пролунала серія вибухів, усі цілі вдалося збити, уламки значної шкоди не накоїли. 

На Одещині поруйновані понад два десятки приватних будинків. Постраждали троє людей, у всіх легкі ушкодження. Офіс Генерального прокурора повідомив: задокументували наслідки атаки і вже проводять розслідування за фактом порушення Росією законів і звичаїв війни. 

Дуже складна ситуація в Херсоні. У місті організували підвезення питної води. А мешканцям квартир з електроплитами влада пообіцяла доставляти гарячу їду. 

«За найгіршими прогнозами, у Херсоні може не бути електрики кілька діб. Ми робимо все можливе, щоб заживити місто раніше», — повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.

начальник Херсонської МВА Роман Мрочко

Фото: miskrada-ks.gov.ua

начальник Херсонської МВА Роман Мрочко

Росіяни намагалися знищити об’єкти інфраструктури в Івано-Франківській області. Постраждалих у регіоні немає, але пошкоджено приватні будинки. Звуки вибухів фіксували відразу в кількох районах області. 

Атакували росіяни і Луцьк, після кількох вибухів у місті почалися перебої зі світлом, з теплом і водопостачанням. Удар припав на енергетику регіону. Уже ближче до вечора четверга всі котельні Луцька запрацювали, частину знову заживили від мережі, інші підключили до генераторів. 

«Ті котельні, що працюють на дизель-генераторах, подають теплоносій трохи нижчої температури, ніж ті, що у звичному режимі. Але батареї не холодні й +16–18°C у квартирах має бути», — повідомив мер Луцька Ігор Поліщук. 

До вечора в місті відновили постачання води. Утім вище 4–5-го поверхів усе ще були проблеми з тиском у трубах. Поступово починав роботу електротранспорт. 

У Рівному половину шкіл і садочків перевели на дистанційку. Крилаті ракети влучили по інфраструктурі міста. Уранці практично все Рівне було без світла й води, зупинилися тролейбуси.

У Рівному курсували автобуси замість тролейбусів через знеструмлення після обстрілів 28 листопада

Фото: Суспільне Рівне

У Рівному курсували автобуси замість тролейбусів через знеструмлення після обстрілів 28 листопада

На Вінниччині також є руйнування, зокрема, пошкоджені житлові будинки, згорів автомобіль. 

«Пошкоджено понад вісім будівель, це: вибиті вікна, пошкоджені стіни. Тому що ці ракети були начинені касетними боєприпасами. На щастя, постраждалих немає», — повідомила перша заступниця голови Вінницької ОВА Наталя Заболотна. 

Вибухи також зафіксували в Кіровоградській області: росіяни атакували регіон і дронами, і ракетами. Подібною ситуація була на Львівщині: у четвер вранці без світла там залишилися понад пів мільйона споживачів. 

Під час повітряної атаки 150 потягів курсували за розкладом, повідомили в Укрзалізниці. Через знеструмлення спізнилися лише кілька, час затримки не перевищував шість годин.

«Кожна така атака доводить, що системи ППО необхідні зараз в Україні, де вони рятують життя, а не на базах зберігання. Це особливо важливо в зимовий період, коли маємо захистити нашу інфраструктуру від цілеспрямованих російських ударів», — заявив президент Володимир Зеленський.

Наслідки ракетної атаки Росії 28 листопада

Фото: ДСНС

Наслідки ракетної атаки Росії 28 листопада

Одразу кілька молдовських ЗМІ повідомили, що російські ракети порушили повітряний простір їхньої країни. Ймовірно, це трапилося на півночі — в Окницькому районі. Прикордонна поліція Молдови зазначила, що зафіксувала кілька вибухів з українського боку. Через ракетну небезпеку на кілька годин зачиняли два пункти пропуску на державній межі. 

«Після кількох повідомлень у соціальних мережах про гучні вибухи, почуті на півночі країни з території України, і про нібито помічені ракети Міністерство оборони повідомляє, що системи повітряного спостереження Національної армії не зафіксували жодного порушення повітряного простору Республіки Молдова», — повідомили у відомстві. 

Знеструмлення триватимуть значно довше

Через ворожу атаку вранці четверга в Україні запровадили аварійні відключення світла. Утім уже по обіді їх скасували — запрацювали звичайні графіки знеструмлення. Однак це не означає, що енергетикам так швидко вдалося поремонтувати мережі. 

Уже в п’ятницю графіки відключення стали значно суворішими. Якщо перед масованим обстрілом застосовували по одній черзі, то тепер одразу по чотири. Тобто подекуди знеструмлення триватимуть по 12 годин. Імовірно, такі суворі обмеження припадуть на денні години — з 14:00 до 18:00. 

Росіяни цілили одразу по кількох типах енергетичних об’єктів. Намагалися знищити великі підстанції. Зокрема й ті, що живлять українські АЕС з мережею.

Кремль хоче роз’єднати українську енергосистему, щоб перервати постачання електрики між регіонами. А також зупинити атомні станції, які генерують понад половину світла в державі.

Ліквідація наслідків після пожежі на об’єкті інфраструктури Рівненщини 28 листопада 2024 р.

Фото: ДСНС

Ліквідація наслідків після пожежі на об’єкті інфраструктури Рівненщини 28 листопада 2024 р.

Під атаками знову опинилася генерація. 17 листопада росіяни обстріляли Україну понад двома сотнями ракет і дронів: прагнули знищити деякі українські теплові станції, які вдалося відновити до зими. Цього четверга спробу повторили. 

Дошкуляє Росії й те, що Україна може купувати електроенергію з Євросоюзу. В останніх масованих атаках росіяни намагалися знищити прикордонні підстанції, які забезпечують імпорт електроенергії. 

Також Москва знову дала команду атакувати газову інфраструктуру. У Нафтогазі підтвердили — їхні об’єкти зазнали обстрілів. Імовірно, йдеться про інфраструктуру підземних сховищ газу на заході України. На постачання блакитного палива атаки не вплинули. 

«Треба усвідомити, що атаки на енергетику, надто на підстанції, найімовірніше, триватимуть. Тому зараз дуже важливо забезпечити належний захист цих об’єктів засобами ППО. Можливо, також варто переглянути алгоритми, за якими діють Повітряні сили. Пасивний захист (бетонні блоки, габіони тощо) там установили в тому обсязі, який дозволяло фінансування. І завдяки цим спорудам вдалося значно зменшити шкоду від ударів», — розповів експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

Зазвичай енергетикам потрібно 10–14 днів, щоб відновити пошкоджене. Утім восени масовані атаки почастішали, тому процес може затягнутися. До того ж варто враховувати фактор погоди: температура знижується, а споживання зростає. Тому в будь-якому разі країна знову живе за графіками знеструмлення, питання лише в їхній тривалості.

Пішоходи переходять неосвітлену вулицю в Києві, під час екстренних вимкнень електроенергії після обстрілів об'єктів енергетичної інфраструктури, 28 листопада 2024 р

Фото: EPA/UPG

Пішоходи переходять неосвітлену вулицю в Києві, під час екстренних вимкнень електроенергії після обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури, 28 листопада 2024 р

«У вівторок ситуація в енергетиці вже практично вирівнялася. Були виключення на Тернопільщині й Одещині. Але в цілому зберігалася одна черга відключень. І це були вже не наслідки обстрілів, а погода. Тому що вночі температура падала до -5°C, а вдень теж здебільшого мінусова, у нас і без обстрілів не вистачає генерувальних потужностей для того, щоб покривати все споживання», — зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

Додає проблем Україні й те, що імпорт електроенергії з Євросоюзу знову не працює як слід. За даними Центру Разумкова, закупівлі з-за кордону мізерні, на початку тижня вони складали лишень 12 % від можливого обсягу. Натепер ліміт імпорту становить 1700 МВт, а вже з 1 грудня ця цифра зросте до 2100 МВт. 

«Чому майже немає імпорту? Причина банальна. У години пікового споживання, а саме вранці й увечері, ціни на електрику в Європі більші, ніж в Україні, тому імпортери відмовляються купувати електрику собі у збиток. І ця різниця в ціні виникає саме через штучні обмеження. Якщо глянути ціни на електроенергію в Європі на завтра, то можна побачити, що в усіх сусідніх країнах вона буде вищою, ніж в Україні», — пояснив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

І відмінності в цінах значні. Наприклад, минулої середи різниця вартості електроенергії між ринками України та Євросоюзу склала понад 30 євро за мегават.