Після хвилі підозрілої активності російських безпілотників та винищувачів, що порушували повітряний простір і роботу аеропортів від Данії до Литви, Північноатлантичний альянс (НАТО) готовий переглянути правила застосування сили на своєму східному фланзі. Високопоставлені командувачі розглядають можливість спрощення процедур для збиття літаків-порушників. Це знаменує потенційний перехід від місії “повітряного патрулювання” до повноцінної “повітряної оборони”. Про це пише The Times, інформує Завтра.UA.
Ескалація на Східному фланзі: від дронів до винищувачів
Останніми тижнями напруга різко зросла. Дрони та винищувачі неодноразово порушували повітряний простір Польщі, Румунії та Естонії. Крім того, фіксувалися випадки підозрілої активності безпілотників поблизу цивільних аеропортів та військових баз в інших країнах-членах та партнерах, включаючи Данію, Норвегію, Швецію та Литву.
Ця низка інцидентів підживлює заклики до більш рішучих дій. За інформацією видання, деякі держави НАТО, розташовані близько до Росії, наполягають на зниженні порогу застосування сили з боку Альянсу.
Посилення спостереження та нові правила застосування сили
У відповідь на зростаючу загрозу НАТО вже посилює спостереження в районі Балтійського моря. Туди було направлено фрегат протиповітряної оборони та низку неуточнених систем розвідки і спостереження.
Ключовим моментом є готовність Альянсу розглянути посилення правил застосування сили на східному фланзі. Це дозволить спростити можливість збивати російські літаки-порушники, як заявив один із високопоставлених командувачів. Наразі основне завдання патрульних ескадрилей – це супровід російських військових літаків за межі повітряного простору НАТО, якщо вони не становлять явної військової загрози.
Заклик до “повноцінної повітряної оборони”
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс прямо заявив, що настав час перетворити місію “повітряного патрулювання” НАТО в країнах Балтії на повноцінну місію “повітряної оборони”.
Такий перехід матиме значні наслідки:
- Розміщення додаткових систем ППО НАТО в регіоні.
- Застосування більш жорстких правил застосування сили.
Хоча голова військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне, визнав це “варіантом”, він вважає, що ухвалювати подібні рішення поки що зарано.
Позиція лідерів та попередження Кремлю
Незважаючи на побоювання деяких членів НАТО щодо ризику надмірної реакції, риторика Альянсу посилилася. Президент США Дональд Трамп закликав союзників збивати літаки-порушники, і цю позицію підтримав генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Важливо, що ці заяви супроводжувалися конкретними кроками: дипломати з Великої Британії, Франції та Німеччини зустрілися з російськими офіційними особами в Москві, давши зрозуміти, що заяви НАТО — не порожні погрози.
Також з’явилися ознаки, що деякі інциденти були серйознішими, ніж визнавалося раніше. Як пише The Times, коли 10 вересня близько двадцяти російських дронів вторглися в Польщу, деякі з них прямували безпосередньо до авіабази Ласк під Лодзю, де США розмістили чотири винищувачі F-35. Видання припускає, що, якби дрони не збили, Росія могла б використати ситуацію для тиску на східний фланг у контексті наступних навчань “Захід” у Білорусі.
Нагадаймо, після зустрічі із Зеленським Трамп закликав Україну “діяти” і “повернути все”